Дорослі навіть не помічають як їхні необдумані слова можуть знищити самооцінку дитини. Психологиня Катерина Сердюк ділиться простими прийомами, як того уникнути.
На превеликий жаль, батьки часто вимагають від дитини щоденних рекордів. Складається враження, наче дорослі не завжди розуміють, що дитина – не робот. Вона не може постійно виконувати все на 100%. Так само як і не може пропустити повз вуха дійсно образливі слова.
- Чотири? А чому чотири, а не п’ять? – знецінення досягнень дитини.
- А в Олі скільки? П’ять? Бери приклад з Олі. Яка гарна дівчинка, як гарно вчиться. – порівняння з іншими дітьми.
- Не те, що ти. – пригнічення дитини.
- Ти все одно все робиш не так, дай я сама зроблю. – незадоволення спробами дитини бути корисною.
- Я стільки для тебе зробила, а ти… – у дитини виникає почуття провини, сором.
- Підростеш – дізнаєшся. – підкреслення і незадоволення надмірною цікавістю.
- Досить нити, ти вже не маленька! – придушення емоцій.
8 фраз, які допоможуть дитині стати впевненою у собі
Якщо дорослі підкреслюють значущість дитини у своєму житті, це навпаки формує у дитини відчуття впевненості, що вона не сама, що її підтримають. Ось, що радить говорити дітям Катерина Сердюк:
- Я люблю тебе.
- Дуже цікаво. Розкажи детальніше.
- В тебе все обов’язково вийде.
- Я тобою пишаюся.
- Всі мають право на помилку. Помилятися – нормально.
- Ти в мене такий сміливий.
- Вибач мені.
- Чудовий вибір.
Як правильно хвалити дитину
Дитину варто хвалити не за її здібності, а саме за докладені зусилля. Інакше кажучи, варто підкреслювати не інтелект або талант дитини, а потрібно заохочувати залученість дітей в сам процес – їхні зусилля, концентрацію, підхід, завзятість, прагнення кращого результату.
- Хваліть дії, а не особистість.
- Чітко вказуйте, за що хвалите дитину, підкреслюйте досягнення дитини.
- Хваліть за діло і в міру. Уникайте перебільшень, не варто замість «добре» говорити «ідеально». Крім того, досягнення дитини мають відповідати її віку.
- Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнювати варто лише з «дитиною-в-минулому».
- Не вживайте загальні фрази «молодець», «розумниця»
- Коли хвалите дитину, враховуйте її індивідуальні особливості. Така похвала формує у дитини стійкість і гнучкість.
Що сказати дитині замість «Молодець»
Кожна дитина має отримувати слова схвалення. Це надзвичайно важливо для дитини. Проте, саме слово «молодець» – безлике, воно ні про що. Це слово ніяк не пояснює дитині, за що її хвалять. Тому слово «молодець» не має для дитини ніякої цінності.
Психологиня радить підкреслювати успіхи дитини. Ось, якими фразами це можна зробити:
- Ого! Ти довго працював над цим!
- Ти мені дуже допоміг. Дякую за допомогу.
- Мені дуже цікавий хід твоїх думок.
- О, це чудова ідея! Як ти це вигадав? Розкажи мені.
- Я так пишаюся тобою!
- Бачу, ти багато експериментував та використав нові кольори у своєму малюнку.
- Ти вже значно краще справляєшся із цим завданням. Ти помітив?
- Мені здається, що це було твоїм найкращим рішенням!
8 речей, які не можна забороняти дитині
1. Задавати питання.
Дитина ставить багато питань, і таким чином вивчає цей світ. Не можна наказувати їй припинити або відправляти до іншого члена родини.
2. Злитися.
Не пригнічуйте, а допоможіть дитині пережити свої негативні емоції. Дитина має право на ці емоції. І хоч дітям дійсно важко справлятися зі своїм емоційним станом, дорослі мають їх цьому навчити.
3. Не ділитися.
Якщо батьки саме змушують, а не спонукають дитину ділитися, з часом вона втратить вміння захищати власні кордони.
4. Казати «Ні».
У дитини має бути своя думка, навіть якщо вона не збігаєтьсяіз батьківською.
5. Мати секрети.
Чим старша дитина, тим більше секретів вона може мати. Батькам не варто тиснути на дитину, читати її щоденники або приватні повідомлення. Так можна назавжди втратити довіру дитини. Зацікавленість завжди ліпша за примус розповісти всі секрети.
6. Боятися.
Батьки не мають соромити дитину за це відчуття. Адже страх – це нормально. Краще запевнити дитину, що ви поряд, і ви завжди прийдете на допомогу.
7. Плакати.
Сльози – це вивільнення емоцій. Допоможіть дитині зрозуміти причину та справитися із цією проблемою.
8. Помилятися.
Всі мають право на помилки. Особливо, діти. Коли батьки підкреслюють невдалі спроби дитини, і показово перероблюють після неї – миють посуд, застібають ґудзики тощо – дитина втрачає мотивацію взагалі щось робити. Адже бачить, що батьки невдоволені її стараннями.
