Багато людей у всьому світі святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня.
Проте, історія святкування цього свята в Україні має свої особливості.
Раніше українці святкували прихід нового року з 13 на 14 січня, після Різдва. Така дата змінилась у 1918 році, коли вирішили відзначати початок року згідно з григоріанським календарем, так само, як і в інших країнах Європи.
Незважаючи на це, традиція зустрічі Старого Нового року залишилась, і тепер 13 січня в Україні відзначають це свято. Етнологиня Наталія Громова поділилася інформацією про українські традиції та звичаї на це свято.
Спочатку наші предки не розрізняли святкування Нового року та Різдва.
Зустріч року припадала на середину святкового періоду, між Різдвом та Водохрещем. Відомі новорічні традиції, такі як ялинка, шампанське та салат "Олів'є", з'явилися в часи СРСР, оскільки раніше в народній культурі таких обрядів не існувало.
Наталія Громова зауважує, що багато з давніх традицій вже втрачено, але їхні залишки переживають в сучасних обрядах та святкових звичаях. Спочатку обряди та звичаї були пов'язані із забезпеченням врожаю на наступний рік та бажанням здоров'я для людей та худоби.
Також, ініціальна магія або магія першого дня відігравала важливу роль, коли люди закладали програму на весь рік у перший день. Різноманітні обряди, такі як засівання зерновими, були спрямовані на забезпечення доброго врожаю та щасливого наступного року.
Деякі традиції, такі як коза або Меланка, включали театральні елементи та обряди, що символізували закінчення старого року та початок нового. Важливо було, хто першим входив у хату, і це визначало, чи буде наступний рік щасливим.
Нові традиції, такі як прикрашання ялинки, прийшли до України пізніше із Західної Європи. Ялинка стала символом вічнозеленого дерева, яке відображало надію на тривалу життєдіяльність та оптимізм.
Таким чином, святкування Нового року в Україні відзначається довгою історією та різноманіттям традицій, які віддзеркалюють давні обряди та сучасні впливи.