У цьому році українці переживають значущий поворот у своїх традиціях святкування Щедрого вечора, Василів вечора або Маланки. Традиційне святкування, яке відбувалося з 13 на 14 січня за юліанським календарем, тепер припадає на вечір 31 грудня – накануні календарного нового року.
Нематеріальна культурна спадщина: Щедрий вечір у Національному переліку
Нещодавно Міністерство культури визнало традицію Щедрого вечора як ключову частину нематеріальної культурної спадщини України. Це святкування стало визначальним елементом формування національної ідентичності, приєднуючись до інших традицій, таких як буковинське маланкування.
Історія Щедрого вечора: Від язичництва до християнства
Історія Щедрого вечора має свої корені в дохристиянських часах, коли слов'яни вшановували богів Васильчика і Маланку. Легенда про Маланку і Васильчика стала основою для трактування свята як унікальної зустрічі християнських і язичницьких елементів.
Християнство перетворило трактування свята, пов'язавши Щедрий вечір із пам'яттю святого Василія Великого та преподобної Меланії Римлянки. Їхні внески в розвиток християнства та благодійність стали важливою частиною нового інтерпретації свята.
Сучасні традиції: Щедрий вечір в Україні сьогодні
Сьогодні Щедрий вечір в Україні відзначається 31 грудня. Це святкування надає українцям можливість висловити свої традиції та спільні цінності. В цей день в церквах проводяться богослужіння, де віряни висловлюють подяку за минулий рік та моляться за благословення на майбутнє.
Святкування Щедрого вечора в Україні супроводжується безліччю традицій, що різняться в залежності від регіону. Щедрувальники, виконуючи пісні та танці, обходять домівки з побажаннями добра. Господарі, з свого боку, не лише ласкаво приймають гостей, але і щедрують їх грошима чи солодощами.
Однією з особливостей Щедрого вечора є традиція посівання – розсипання зерна на долівку для вітання господарів. Цей обряд популярний у всій Україні, від заходу до сходу, а також серед східних слов'ян. Цікаво, що традиція посівання існує також у Польщі, Білорусі, Словаччині та регіонах Росії, що межують з Україною.
Існує певна особливість в цьому обряді: дівчата щедрують, а хлопці засівають, і це вважається знаком "на щастя". Час приходу засівальника також має важливе значення, і тому той, хто приходить першим, зазвичай отримує особливу увагу.
Однією з великих традицій Щедрого вечора є свято Маланки, яке включає гуляння у традиційних костюмах тварин і фольклорних персонажів. Маланка – це складний образ та свято з різноманітними традиціями, які можуть відрізнятися в різних регіонах.
Маланка у сучасній творчості
Напередодні Свята Маланки виконавиця Jerry Heil представила свою нову пісню "Маланка" у якій відобразила наші народні традиції.
За словами артистки, основна ідея пісні вражена у рядках "нехай не росте страх у селі та в місті! Нехай світло лунає, а щедрівка завжди на вустах." Незважаючи на випробування, які випали на шлях українців, пісня заявляє, що ми зможемо подолати будь-що, адже зима у нас на боці.
"Наші традиції – це світло в темряві обставин! Це фундамент, на якому ґрунтується наша національна ідентичність!" - додала Jerry Heil.
Святкування Маланки
Особливо на заході України святкування Маланки часто включає театралізовані виступи, де хлопець може вбратися в "Маланку", а дівчата – в чоловічі персонажі. Образи також можуть включати "козу", "корову", "коня", "бабу", "діда", "цигана", "чорта", "жандарма" та інші.
У сучасних карнавальних виставах з'являються нові персонажі, такі як жандарм, солдат, лікар, міліціонер, перукар та інші. Сучасні учасники маланкарів проявляють творчий підхід до обряду.
Ще однією важливою частиною Щедрого вечора є дівчачі ворожіння. Традиційно, під час ворожінь хлопці "крадуть" ворота або хвіртки у дівчат, і для їх повернення батько дівчини повинен виставити могорич.
Завершується Щедрий вечір спалення "діда" або "дідуха" – снопа соломи, який встановлюється в кутку будинку на Святий вечір в багатьох регіонах України. В деяких областях існує традиція стрибати через вогнище – цей обряд в давнину вважався засобом очищення від нечистої сили.
Щедрий вечір іноді називають також Багатою кутею, оскільки особливий акцент робиться на застіллі в цей день. Слов'яни вважали, що чим щедріше святкування та кутя, тим краще сім'я буде жити в новому році.
На відміну від Різдва, страви готуються "скоромніші" – без м'яса та продуктів тваринного походження. Головною обрядовою стравою є кутя, яку можна приправити смальцем чи вершками, що робить її "багатою" чи "щедрою". Окрім куті, на Щедрий вечір готують печеню, домашні ковбаси, пироги, вареники та млинці.
Під час новорічного застілля всі члени сім'ї сідають за стіл, одягнуті святково, оскільки брудний чи недоглянутий одяг вважається нещасливим знаком. Перед вечерею сім'я відзначається молитвою та подякою Богові за здоров'я та благополуччя. Потім всі дегустують кутю та розпочинають вечерю.
Після святкової вечері родина виконує щедрівки, господар виводить "дідуха" та пригощає його та всіх тварин кутею, якщо такі є в господарстві. Існує легенда, що на Щедрий вечір навіть тварини можуть розмовляти, проте цього не можна слухати.
