Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар змінилася дата більшості церковних свят.
Тепер українці відзначають їх на 13 днів раніше. Незмінною залишається лише дата Великодня, яка вираховується щороку, а також тих свят, які прив’язані до святкування Христового Воскресіння.
Коли Івана Купала 2024 року за новим календарем
Перехід українських вірян на новий календар вплинув і на святкування народного свята Івана Купала. Це свято прив'язане до важливої церковної події – Різдва Івана Хрестителя, яке раніше припадало на 7 липня, а тепер відзначається 24 червня. Тому Івана Купала святкуватимуть у ніч проти 24 червня.
Історія свята Івана Купала
Івана Купала має давнє коріння і багату історію, яка поєднує язичницькі традиції та християнські обряди. Наші предки пов'язували це свято з літнім сонцестоянням, віруючи, що в цей час можна звертатися до природних божеств по плодючість і врожайність. Після прийняття християнства свято почали асоціювати з днем народження (різдвом) Івана Хрестителя. Відтоді воно також стало відоме як Івана Купала, поєднуючи обряди очищення від гріхів, які проводив Іван Хреститель.
Перші згадки про Івана Купала як свято з'явилися у Волинському літописі. Там описуються події "напередодні Івана дня на самі купалья". Це свято було традиційним для слов'ян, адже в часи язичників у Київській Русі особливо шанували сонце й воду.
Існує кілька версій походження назви свята. Найпопулярнішою є думка, що вона походить від слова "купатися", оскільки святкування традиційно відбувається біля водойм. Цікаво, що в різних регіонах України існують різні назви цього свята, також відомі як Сонцекрес і Купайла.
Традиції та обряди Івана Купала
Сьогодні Івана Купала в Україні вже не святкують з таким розмахом, як це робили в давнину. Проте важливо пам'ятати про звичаї своїх предків для збереження культурних традицій народу. Купальські обряди уособлювали єднання з природою. Головними дійовими особами були не люди, а трави, водойми, Сонце та Місяць. Традиційно вночі купалися, плели віночки, стрибали через полум'я, ворожили та вирушали на пошуки містичної квітки папороті.
Стрибки через багаття були кульмінацією святкування. Розпалювалося велике вогнище, через яке пари намагалися перестрибнути, тримаючись за руки. Якщо молоді люди не роз'єднали руки під час стрибка, вони обов'язково візьмуть шлюб і будуть щасливі. Якщо на людині загорілася частина одягу – це до нещасть.
Незаміжні дівчата плели віночки з різнотрав'я, які опускали у річку чи іншу водойму. При цьому співали пісні. Вірили, що куди віночок попливе, звідти потрібно чекати на нареченого. А якщо він потонув, то дівчина ще рік буде самотньою.
Особливою традицією був пошук квітки папороті, яка, за легендою, цвіте лише цієї ночі. Вважалося, що квітка наділена магічними силами: допоможе розуміти мову тварин і бачити заховані скарби.
На Івана Купала заборонялося піднімати знайдені на землі гроші, вважаючи, що це принесе фінансові проблеми. Також не бажано спати, оскільки до оселі може зайти нечиста сила.
