Наші предки докладали чимало зусиль для захисту своїх осель не тільки від негоди, але й від злих духів та магії. Традиція прикрашати оселі оберегами має глибоке коріння, яке сягає в далекі часи. Ось які обереги допомагали відганяти злих духів з українських хат.
Вишиті рушники
Вишиті рушники були одними з найважливіших оберегів для родини. Їх часто вішали над образами святих або портретами рідних, щоб захистити конкретну особу від лиха. Також рушники розміщували над дверима і вікнами, щоб їх вишивка не пропускала нечисту силу. Особливе значення мали рушники, передані від покоління до покоління, особливо весільний рушник, який оберігав молоду родину.
Посуд
Хоча посуд був звичним елементом побуту, він також виконував захисні функції. Глиняні предмети, виготовлені власноруч, не лише слугували для їжі, але й вважалися символами життя. Розбитий посуд, як "живий", не зберігали вдома, а закопували в землю, щоб не допустити зла.
Підкова
Підкова була символом удачі та захисту від злих духів. Вважалося, що вона відлякує нечисту силу, змушуючи її повертати назад, якщо дісталася до місця, де підкова "розірвана". Підкову часто вішали над дверима, вікнами і піччю, забезпечуючи таким чином захист оселі.
Образи
Образи або ікони розміщувалися на почесному місці в хаті і були предметом молитов і звернень за допомогою. Вони прикрашалися вишитими рушниками для принесення миру та спокою в оселю.
Дзвін
Дзвін служив як купол небес, відганяючи лихо та знищуючи те, що вже потрапило до оселі. Мелодійний звук дзвону символізував час і захищав від негативу.
Покуть
Покуть, або "червоний кут", був найсвятішим місцем в українській хаті. Розміщений по діагоналі від печі і "обличчям до сонця", він слугував домашнім вівтарем, де ставили Дідух на Різдво, а також ікони з рушниками. Цей куточок оберігав оселю від блискавки, пожеж і злих духів.
Ілюстраційне зображення згенероване штучним інтелектом.
