31 грудня українці відзначають Маланку та Щедрий вечір за новоюліанським календарем, продовжуючи зберігати давні звичаї та обряди.
Цього дня молодь одягає костюми, співає щедрівки, водить "козу Маланку" та збирається за святковим столом. Це свято об’єднує дохристиянські традиції з християнськими обрядами, створюючи унікальну атмосферу.
Традиції Щедрого вечора
На Щедрий вечір українці йдуть до церкви на богослужіння, після чого збираються родинами за великим столом. Готують обрядову Другу кутю, м’ясні страви, холодець, вареники та пироги. Святкова вечеря символізує достаток і закінчення Різдвяного посту.
Після вечері господар спалює дідуха, якого заносили до хати на Святий вечір. Цей обряд символізує очищення та прощання зі старим роком.
Звичаї свята Маланки
Особливістю свята є перевдягання: чоловіки грають жіночі ролі, а жінки перевтілюються у чоловічих персонажів. Головні герої вертепу — Маланка, Василь, Коза, Дід, Баба, Чорт, Лікар тощо. Переодягнені учасники ходять від хати до хати, співають щедрівки, жартують і розважають господарів.
Коза Маланка символізує родючість і достаток. Її прикрашають вінком зі стрічками, намистом, а Василь вдягає традиційний жупан і шаровари. Разом вони танцюють і веселять господарів, бажаючи їм щасливого нового року.
Ворожіння на Щедрий вечір
Увечері дівчата традиційно ворожать на судженого. Кладуть під подушку королі з карт, гребінець або інші символи, щоб уві сні побачити майбутнього нареченого. Також дівчата виходять на вулицю, щоб дізнатися долю за першою зустрічною твариною.
Зранку, 1 січня, починається свято Василя, коли хлопці йдуть посівати зерном, бажаючи добробуту та врожаю господарям.
Нагадуємо: Колядування, щедрування та посівання є важливими традиціями українських зимових свят, які слід берегти та передавати наступним поколінням.
