Міжнародна команда науковців зʼясувала, що ранковий спів птахів має соціальну природу — тварини комунікують між собою, а не просто реагують на світло чи зміну температури.
Про це йдеться у дослідженні проєкту Dhvani, опублікованому в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society.
Понад 40 тисяч годин записів з гір Західних Гат
Вивчаючи 69 видів птахів у гірському регіоні Західні Гати на заході Індії, вчені використали метод пасивного акустичного моніторингу. У 43 точках лісу було встановлено десятки мікрофонів, які автоматично фіксували пташині звуки протягом кількох місяців. У результаті дослідники зібрали понад 40 тисяч годин звукових даних.
До проєкту долучилися фахівці з Корнельського університету (США) та індійські дослідники з екологічного проєкту Dhvani. Західні Гати — регіон з найбільшою кількістю пташиних видів у Південній Азії, що робить його ідеальним місцем для таких досліджень.
Головна причина співу — не світло і не їжа
Команда вивчала чотири гіпотези: кращу передачу звуку на світанку, реакцію на освітлення, вплив пошуку їжі та соціальні взаємодії. Результати показали: саме соціальна поведінка — ключовий чинник вокальної активності.
Деякі види, зокрема вівчарик довгодзьобий (Phylloscopus magnirostris), дронго (Dicrurus) та сіроголова канаркова мухоловка (Culicicapa ceylonensis), співали найактивніше саме вранці. Натомість увечері вокалізували лише окремі птахи, наприклад чорноголовий баблер (Rhopocichla atriceps).
Спів як спосіб комунікації та сигналу небезпеки
Науковці дійшли висновку, що ранковий спів птахів слугує передусім для спілкування всередині зграї, уточнення соціального статусу та передачі інформації про загрози. Це суперечить поширеному уявленню, ніби спів активізується через фізичні зміни довкілля.
Згідно з дослідженням, ранкова вокалізація є важливим інструментом територіальної поведінки та соціальної структури пташиних спільнот.
Що далі
Автори дослідження планують продовжити моніторинг за допомогою пасивних акустичних систем, а також розширити підхід завдяки візуальному спостереженню. Це дозволить точніше з’ясувати, як сезон, клімат і тип лісу впливають на поведінку птахів у різних регіонах.
