В українській мові є слова, які складно передати дослівно іншими мовами. Одне з них — дієслово «взорувати» або «взоруватися», яке нині рідко звучить у побуті, але залишається нормативним.
В українській мові є слова, які складно передати дослівно іншими мовами. Одне з них — дієслово «взорувати» або «взоруватися», яке нині рідко звучить у побуті, але залишається нормативним.
Про це пише Telegraf.
Що означає «взорувати»
За даними тлумачних словників, слово «взорувати» означає рівнятися на когось, брати приклад або наслідувати. Йдеться про орієнтацію на певний зразок чи ідеал, який має цінність або авторитет.
Найчастіше це дієслово вживають у переносному значенні — коли говорять про творчість, культурні процеси, світогляд чи стиль життя. Попри те що для сучасного мовця слово може здаватися незвичним, воно належить до літературної норми й зафіксоване в словниках.
Особливість слова «взорувати» полягає в тому, що воно не має точного відповідника в інших мовах, зокрема й у російській. Для передачі значення зазвичай використовують описові конструкції, наприклад «брати приклад», «наслідувати» або «орієнтуватися на зразок».
Водночас ці варіанти не повністю передають зміст слова «взорувати», адже в ньому поєднується сам процес наслідування з відтінком поваги до обраного ідеалу.
У наукових і публіцистичних текстах це дієслово використовують для точнішого формулювання думки. Зокрема, ним описують творчі процеси або культурні явища, що орієнтувалися на кращі зразки Сходу й Заходу.
Фахівці наголошують, що повернення таких слів в активне мовлення збагачує українську мову й допомагає точніше передавати сенси.