Археологи виявили нові докази того, що ритуали обезголовлення та публічної демонстрації черепів у залізну добу на території сучасної Іспанії були значно поширенішими, ніж вважалося раніше. Такі практики застосовували не лише північні племена, а й громади, які жили значно південніше.
Про це пише Popsci.
Що з'ясували вчені під час досліджень
Дослідження, опубліковане в журналі Trabajos de Prehistoria, ґрунтується на аналізі черепів, знайдених у поселеннях Олердола та Молі-д’Еспіголь. Науковці з Автономного університету Барселони встановили, що сліди від гострих предметів на кістках з’явилися в момент смерті або одразу після неї.
Особливу увагу привернули методи підготовки відрубаних голів. Для збереження черепів використовували соснову смолу, рослинні й тваринні жири, віск та олії. На одному з них виявили сліди зняття шкіри не лише з голови, а й з обличчя людини. Раніше така практика була відома лише за знахідками у Франції та Великій Британії. У деяких випадках у черепи забивали залізні цвяхи, щоб закріплювати їх на конструкціях.
Фрагменти людських кісток археологи знаходили переважно у громадських місцях, зокрема біля вхідних веж та в архітектурно важливих спорудах. Це свідчить про те, що відрубані голови виставляли на загальний огляд і вони мали символічне значення для громади.
Більшість досліджених останків належали молодим чоловікам віком від 8 до 15 років. З огляду на те, що ібери зазвичай практикували кремацію, науковці припускають, що обезголовлювали переважно полонених ворогів, а не членів власних спільнот.
Отримані дані змушують істориків переглянути уявлення про культурні кордони стародавньої Європи. Подібність ритуалів іберійських племен до традицій галлів сучасної Франції вказує на тісні культурні зв’язки між різними народами залізної доби.
