До початку періоду щеплення в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 000 до 80 000 осіб щорічно, серед захворілих на дифтерію помирала кожна друга людина. Після масового проведення профілактичних щеплень захворюваність дифтерії знизилась. Подальше зниження рівня захворюваності ...
До початку періоду щеплення в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 000 до 80 000 осіб щорічно, серед захворілих на дифтерію помирала кожна друга людина. Після масового проведення профілактичних щеплень захворюваність дифтерії знизилась. Подальше зниження рівня захворюваності на дифтерію викликало заспокоєння і більше того − у 80-ті роки минулого століття в пресі почали з’являтися безпідставні заяви, що все вже гаразд і щеплення в такій ситуації скоріше шкідливі, ніж корисні.
Батьки відмовлялись вакцинувати своїх дітей, що спостерігається і в даний час. Дорослих взагалі майже не щепили і наслідки руйнування системи імунізації не забарились. Під час епідемії дифтерії (1991−1997 рр.) в Україні захворіло близько 20 000 осіб, із них понад 700 хворих померло.
У жовтні поточного року в Україні зареєстровані нові випадки захворювання на дифтерію (15 випадків у Закарпатській області, три випадки − в м. Київ, по одному випадку − в Запорізькій, Тернопільській та Чернігівській областях).
Дифтерія − гостра інфекційна хвороба, яка характеризується інтоксикацією, фіброзним запаленням мигдаликів, зіву, гортані, носа, а також шкіри, слизової ока, зовнішніх статевих органів. Викликає захворювання дифтерійна паличка, джерелом інфекції являється хвора людина або носій дифтерійної палички. Механізм передачі збудника дифтерії від людини до людини здійснюється повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю, чхання) та контактно-побутовим (через посуд, іграшки, брудні руки тощо). Особи, які не щепленні проти дифтерії, можуть захворіти в будь-якому віці.
Імунітет після щеплення стійкий, антитоксичний. Інкубаційний період − від 2 до 10 днів, в середньому − 7. На початковій стадії захворювання може протікати як банальна ангіна. Найбільш часто зустрічається дифтерія мигдаликів (90−95%) і характеризується підвищенням температури тіла, гіперемією слизової мигдаликів, сірим нальотом, щільно припаяним до слизової оболонки. З’являється головний біль, слабкість, біль у горлі, підвищена температура тіла. Ускладнення від дифтерії: міокардити, ураження нервової системи, нирок, пневмонія, від яких ймовірна смерть або інвалідність. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії − це щеплення. Імунізацію дітей проводять згідно Календаря щеплень, а ревакцинацію дорослих від дифтерії − кожні десять років.
Запам’ятайте: ваше здоров’я, а також здоров’я тих, хто поряд з вами, – у ваших руках! В усіх медичних закладах міста чекають на вас для проведення профілактичних щеплень.
В. С. ТОВСТОНОГ,
завідувач Броварськимо МР ВЛД
ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України»
