3 Жовтня 2014
4123
У нашій країні за весь час її Незалежності війну сприймали як щось далеке і практично неможливе в наших мирних широтах. Тим більш – навіть рік тому – мало хто міг би уявити, що смерть, руйнування і терор в нашу країну принесе Росія – країна, з мешканцями якої нас єднає так багато, що годі й намагатися перелічити.
У нашій країні за весь час її Незалежності війну сприймали як щось далеке і практично неможливе в наших мирних широтах. Тим більш – навіть рік тому – мало хто міг би уявити, що смерть, руйнування і терор в нашу країну принесе Росія – країна, з мешканцями якої нас єднає так багато, що годі й намагатися перелічити.
Але, на жаль, мілітаризм та імперіалізм отруїли мільйони наших східних сусідів. Виявилось, що деморалізована, багато разів скорочувана та упосліджувана українська армія мусить стати до боротьби з добре озброєними терористично-диверсійними загонами, очолюваними співробітниками російських спецслужб – а потім навіть і з регулярними частинами армії Російської Федерації.
В таких умовах найважливішою запорукою міцності наших солдатів стала підтримка всього українського народу. Тисячі волонтерів з цілої країни збирали кошти для закупки засобів зв’язку, захисту, транспорту, для лікування солдатів. Не став осторонь і наш край, де з ініціативи патріотів виникла кампанія «Збережи життя солдату». Ось як запам’ятав початок своєї участі в кампанії її активіст, волонтер Павло Бабарига.
«Що стосується військової допомоги – то я почав ще, коли її потребували наші війська в Криму, до референдума.
Я сам з міста Славутич, коли почалась повноцінна АТО, ми звернулися до ініціатора кампанії «Збережи життя солдату» Ярослава Москаленка, і одержали бронежилети для наших хлопців, призваних зі Славутича в 72 бригаду, 61 бронежилет. Я особисто відвозив допомогу – у ті гарячі часи, коли наші хлопці постійно були під обстрілами під Амвросіївкою.
Помічниці Ярослава Миколайовича зробили колосальну роботу: бронежилетів було закуплено близько 300 штук, близько 300 кевларових касок, засоби зв’язку: це сканери, це радіостанції, я особисто доставляв три електрогенератора. Ще хлопці були задоволені, коли ми привозили їм свіжий хліб з Вишгорода, ще теплий – два рази ми відвезли по 500 буханок. Також Москаленко оплатив 75 тон мінеральної води для наших бійців, це три фури.
Закупалась і амуніція (розрузки, ремені, наколінники), і тепловізори, одяг – і форма, і термобілизна, і взуття. У 11 батальйон передали позашляховик «Ніссан Навара». Крім того, оплачували автобуси для доставки хлопців у відпустку та на фронт.
Моральний стан у наших хлопців бойовий. Хто був нестійкий – того командування відсіяло, лишилися бойові. Я розмовляв з їх командирами, кажуть: учебку проходили експрес-курсом, бо хто хоче – той вивчить за тиждень те, що іншому за два тижні в голову не вдовбеш».
Співпрацює кампанія «Збережи життя солдату» і з військовими установами. Так Іванківський районний військовий комісаріат долучився до передачі допомоги своїм бійцям у зоні АТО.
«19 березня, після указу Президента по мобілізації, почали призивати офіцерів та рядових у військові частин, - розповідає співробітниця Іванківського військкомату Валентина Глущенко. - Коли вони були у військових частинах – то ще все було спокійно, а коли почалась АТО – вони почали до нас дзвонити. Ви ж самі знаєте, що не було ні бронежилетів, нічого!
Почали спілкуватися з держадміністрацією, зібрали кошти. Хлопці наші стояли на блокпостах коло Амвосіївки – вони у другій черзі мобілізації, тому всі разом – то ми через «Нову пошту» надсилали їм посилки. Так почалася співпраця з нашими військовослужбовцями. Зараз вони забезпечені вже краще, тільки теплий одяг просять, а їжі вже достатньо.
Завдяки тому, що ми познайомилися з Ярославом Москаленком, посилки надсилаємо вже не «Новою Поштою», а з їх допомогою, через Вишгород. Посилки йдуть щотижня. Проводимо роботу з батьками волонтерів, пояснюємо, що можна передавати солдатам посилки – якщо вже їм щось вкрай необхідне».
Отримують допомогу від кампанії і сім'ї військовослужбовців, які воюють на фронті в зоні АТО. Не секрет, що в багатьох розвинених країнах ЄС, Канаді та США люди йдуть в армію значною мірою через соціальні пільги. В нас же підтримку сімей воїнів також забезпечують волонтери та меценати.
«Я дружина воїна, котрий служить на передовій, у нас троє дітей. Я багато зверталася до різних політиків – хто просто мовчав, а хто казав «Ну, що ми можемо зробити». І тільки після звернення до Ярослава Москаленка я почула не «подивимось, що ми можемо зробити», а «зробимо!» Команда працює злагоджено, оперативно, активісти викладаються на 100%» - розповідає мешканка Вишгорода Анна Саржан, яка завдяки допомозі засновника кампанії «Збережи життя солдату» одержала – після років поневірянь - квартиру для своєї сім'ї.
Сотні мешканців нашого краю вже долучилися до неперервного ланцюжка допомоги «Збережи життя солдату»: від пенсіонерів, робітників, службовців, студентів, підприємців – до наших воїнів, які щодня ризикують життям і здоров'ям у боротьбі з підступним ворогом. Кожен має змогу долучитися – і не словом, а справою довести свій патріотизм та прагнення залишити краще життя для майбутніх поколінь!
Игорь Чаленко