У зоні відчуження за приватні гроші планують модернізувати "Лелів". Цей полігон відкрили ще 1996 року, і відтоді тут щорічно утилізують 5000 кб.м. сміття, які продукують підприємства, що працюють у зоні відчуження. Сміттєзвалище обслуговує держпідприємство «Радон». Останніми роками «Лелів» за комерційним тарифом приймає на захоронення ...
У зоні відчуження за приватні гроші планують модернізувати "Лелів". Цей полігон відкрили ще 1996 року, і відтоді тут щорічно утилізують 5000 кб.м. сміття, які продукують підприємства, що працюють у зоні відчуження. Сміттєзвалище обслуговує держпідприємство «Радон».
Останніми роками «Лелів» за комерційним тарифом приймає на захоронення відсортоване сміття, що завозиться з інших регіонів. На жаль, фінансування полігону не дозволяє проводити сортування сміття як того вимагає українське законодавство. Для розв’язання проблеми Державне агентство зони відчуження залучило приватний бізнес. Було прийнято рішення, що сміття на полігон буде прийматися за комерційним тарифом. Підприємством, що отримало право на збирання відходів, їх обробку та відновлення відсортованого сміття стало ТОВ «Консалт – Світязь».
За отримані кошти «Радон» реконструйює сміттєзвалище, а також тут проведуть роботи зі зменшення обсягів захоронення на 20%. Добре, що на «Радоні» знайшли кошти на модернізацію цього полігону. Але на балансі держпідприємства є небезпечні радіоактивні відходи, що накопичені прямо в межах столиці, біля історичної місцевості «Феофанія». На території спецкомбінату зберігаються 2,5 тисячі тонн радіоактивних речовин, місце яким у спецсховищі «Вектор», що у зоні відчуження. Щоправда, роботи з перевезення небезпечних речовин занадто дорогі, й тут має приєднатися не тільки столичний муніципалітет, а й центральні органи влади.
Проблема полігонів твердих побутових відходів стара, як світ. І скільки екологи не кажуть, що їх треба негайно закривати й шукати альтернативи, влада наче цієї проблеми не бачить. В межах Києва працюють полігони №5 (поза містом) та №6 (в місті).
По-перше, там розкладається сміття, що виділяє фільтрат, який отруює ґрунтові води, створюючи загрозу зараження Дніпра. По-друге, тонни сміття, які перегнивають або горять, нестерпно смердять і теж виділяють небезпечні речовини (формальдегід, метанол), що робить життя мешканців міста та сусідніх населених пунктів нестерпним. По-третє, на наших сміттєзвалищах функціонує застаріле обладнання, яке не дозволяє зберігати відходи в належному стані.
Коли полігони створювались, структура сміття, яке там захоронювалось, була інакшою. Переважали органічні відходи, а зараз пластик і різноманітні упаковки, які роками виділяють токсини й отруюють повітря.
В Європі вони вже давно поступились місцем сміттєпереробним та сміттєспалювальним заводам. Час уже й нам задуматися і почати будувати такі підприємства не тільки приватним, а й державним коштом.
