Запитаєте, чи не забагато честі для невеликого птаха, який вважається одним з найпоширеніших на Землі (в тому числі – в Україні), та й зовні нічим особливим похвалитися не може? Тим не менш, в 2010-му році британські та індійські орнітологи запропонували відзначати саме таке свято – День горобця...
Запитаєте, чи не забагато честі для невеликого птаха, який вважається одним з найпоширеніших на Землі (в тому числі – в Україні), та й зовні нічим особливим похвалитися не може? Тим не менш, в 2010-му році британські та індійські орнітологи запропонували відзначати саме таке свято – День горобця...
Запитаєте, чи не забагато честі для невеликого птаха, який вважається одним з найпоширеніших на Землі (в тому числі
– в Україні), та й зовні нічим особливим похвалитися не може? Тим не менш, в 2010-му році
британські та індійські орнітологи запропонували відзначати саме таке свято – День горобця.
І справа не лише в тому, що горобці надзвичайно ефективно полюють на шкідників,
які докучають людям в деяких видах їх господарської діяльності (наприклад, городництві та садівництві).
Зазначена дата – це нагадування про птахів, яким, на перший погляд, ще не загрожує зникнення. Однак навіть
вони можуть потрапити до зони ризику, незважаючи на своє широке поширення й чисельність: людська експансія
занадто агресивна до всього живого, що нас оточує.Можливо, ви звернули увагу: цих маленьких, спритних і
кмітливих пернатих навколо – все менше.
Це стосується обох видів горобців – хатнього та польового, які населяють всю територію України загалом і
зону відчуження зокрема. Торік, коли науковці Чорнобильського заповідника проводили на заповідній території
обліки птахів, горобці не потрапили навіть у п’ятірку найбільш поширених. Особливо рідкісні –
горобці хатні. Що ж – це не дивно. Синантропним видам птахів не вистачає людей, навіть якщо людям ще
вчитись і вчитись свідому й бережному ставленню до природи.
Фото Сергія Домашевського