Українська земля в різні часи давала світові справжніх богатирів. До відомої трійці Київської Русі можна сміливо додати й інших «муромців», серед яких і Григорій Новак, відомий на весь світ важкоатлет, перший радянський чемпіон світу, що побив декілька десятків світових рекордів. По ньому їздило авто з пасажирами, його цькувала радянська влада через багатого родича у Франції…...
Українська земля в різні часи давала світові справжніх богатирів. До відомої трійці Київської Русі можна сміливо додати й інших «муромців», серед яких і Григорій Новак, відомий на весь світ важкоатлет, перший радянський чемпіон світу, що побив декілька десятків світових рекордів. По ньому їздило авто з пасажирами, його цькувала радянська влада через багатого родича у Франції…...
Українська земля в різні часи давала світові
справжніх богатирів. До відомої трійці Київської Русі можна сміливо додати й інших «муромців», серед
яких і Григорій Новак, відомий на весь світ важкоатлет, перший радянський чемпіон світу, що побив
декілька десятків світових рекордів. По ньому їздило авто з пасажирами, його цькувала радянська влада
через багатого родича у Франції…
Нелегкі кроки до мети
Майбутній спортсмен та артист цирку, що виконував приголомшливі трюки народився у Чорнобилі 5 березня 1919 року
в єврейській родині. Його звали Гіршл Ірмович Новак. З дитинства Гіршл демонстрував незвичайну силу. Мешкаючи у
Чорнобилі він мріяв про цирк, про те, як стане артистом. Ось як він згадував про виникнення своєї мрії: «З
цирком я познайомився дуже рано. Мені виповнилося одинадцять років, коли я побачив людей, які літали в повітрі,
немов птахи, собачок, які крутили сальто-мортале, коней, які вальсували і навіть сміялися, силачів, які
піднімали неймовірні тяжкості. І мені здавалося, що все це недосяжно для простих смертних. У всякому разі - для
мене. Мені захотілося стати таким же сильним, сміливим, спритним, і я «захворів» цирком». Через деякий час
Григорій вже виступав на арені, на самодіяльній сцені – мрії втілювались у реальність! В тридцяті роки, коли
хлопцю виповнилось 11 років сім’я переїхала жити у Київ. Григорій зацікавився різними видами спорту. Навчався
Новак у єврейській школі №25, поруч із площею Богдана Хмельницького.
Після закінчення сьомого класу Гіршл вирішив працювати разом із батьком. Вони вручну рили котловани під
будівництво будинків. Вириту землю вантажили на підводи і вивозили кіньми. У перервах працівники влаштовували
імпровізовані змагання між собою. Новак постійно перемагав! Жага до спорту взяла своє – Григорій покинув
будівництво й записався у секцію боротьби «Динамо».
Перспективного спортсмена побачив тренер Александр Конкін й запропонував займатись важкою атлетикою. Вже через
два роки Григорій встановив рекорд Української СРСР в жимі штанги - 119,5 кг. Він перевищував світовий на 2,5
кг. У подальшому, змагаючись, кожного разу він встановлював все нові й нові рекорди. Друга Світова війна внесла
свої зміни в життя Новака. Після евакуації із Києва до Новосибірська, його не відправили на фронт, а зробили
начальником фізпідготовки в Будинку Червоної армії. На той час у Гіршла Ірмовича вже була дружина та донька.
Тріумф «Фабрики рекордів»
Можливість приймати участь у Міжнародних змаганнях радянські спортсмени отримали тільки після Другої Світової
війни. І тут «Радянського Геркулеса» - так після встановлення чергового рекорду називатимуть Г. Новака, чекав
тріумф. Змагання відбувались у 1946 році в Парижі. Коли Григорій Новак вийшов на сцену палацу Шайо в залі
почувся сміх. Спортсмен був невеличким на зріст – 160 см та коренастим. Сміх змінився здивуванням – Новак с
першої спроби вижав штангу в 125 кг. Це був рекорд! Друга спроба – 140 кг. На 15 кілограмів більше! Загалом у
триборстві (жим, ривок, поштовх) він набрав 425 кг і став першим. Організатори змагань вагались – як людина з
невеликим зростом та масою майже 83 кг може таке виробляти? Григорія декілька раз знову зважували, для цього
спортсмену прийшлось навіть роздягнутись й стояти без спідньої білизни. Додатково перевіряли масу штанг. Все
було чесно.
Так в Радянському Союзі з'явився перший Чемпіон світу й рекордсмен. Про нього почали писати газети, його
називали «Підйомний кран», «Фабрика рекордів», «Радянський Геркулес». Здавалось, що Новак був надлюдиною, а
встановленням рекордів немає меж.
Тоді в Парижі сталася ще одна подія, яка була радісною й доленосною. Про те, як вона вплинула на життя Гіршла
трохи згодом. А зараз, після вдалого виступу, до нього підійшов незнайомець й запитав – як звати його батька?
Виявилось, що перед Григорієм стоїть рідний дядько, який поїхав з СРСР ще до народження племінника. Дядько був
людиною заможною, мав швейну фабрику. На честь перемоги племінника закотив бенкет, на який запросив усіх членів
делегації та спортсменів.
Спортсмени впасти не бояться
Черговий рекорд світу спортсмен родом з Чорнобиля встановив у Москві, на стадіоні «Динамо» в День
фізкультурника. Тоді на трибунах було 60000 глядачів. В одному із своїх інтерв'ю він розповідав:
«У мене залишалося ще дві хвилини і всього одна спроба. «У що б то не стало потрібно підняти штангу!» - наказав
я собі. Я став бігати, стрибати, перекидатися, ні на кого не звертаючи уваги. А коли Синявський оголошував мій
третій підхід, то сказав приблизно наступне: «Отже, остання спроба Новака. Я сподіваюся, що він мене не
підведе». «Звичайно, я його не підведу», - вирішив я. І дійсно не підвів. Коли я зафіксував рекордну вагу на
прямих руках, судді довелося тричі крикнути: «Опустити!», Поки я нарешті не виконав його команду. Глядачі бурхливо аплодували».
Тоді на стадіоні перебував й «вождь всех народов», кажуть, що від подиву й зацікавленості він зняв свій кашкет.
Задоволений Новак їхав зі садіону на подарованім йому новенькім мотоциклі з люлькою, на якому лежала штанга.
1952 рік видався тяжким для Григорія. Доля почала випробовувати його на життєву міцність. Він приймав участь у
XV Олімпійських іграх в Гельсінкі в складі збірної СРСР. Там Новак програв американцю Норберту Шеманські й
повернувся в Союз з сріблом. Згодом «засвітився» у п’яній потасовці. До того ж, його батька звільнили з лав
комуністичної партії. Привід – в анкеті той не вказав, що є іноземний, буржуазний родич. Нагадали про нього й
Григорію. Чи пов’язано одне з іншим чи ні, але Новака дискваліфікували, відняли почесне звання заслуженого
майстра спорту і скасували виплату за встановлені ним рекорди.
Спортсмен не впав, він витримав. Повернувся до мрії дитинства – виступати на арені цирку. Григорій виконував
трюки на межі людських можливостей. Наприклад, лежачі він балансував важкою металевою конструкцією, а двійко
артистів їздили по ній на мотоциклах чи автомобілі «Москвич». Приблизно через 10 років Григорій Ірмович вже
виступав разом із синами Романом і Аркадієм у створеному ним гурті «Атлетична поема». Ось опис одного з номерів,
що вони виконували - лежачи на спині, Григорій піднімав ногами штангу вагою 230 кг, на нього ставав Аркадій зі
130-кілограмовою штангою в руках, потім Роман, опираючись на гриф батьківської штанги, робив стійку зі штангою в
60 кг. Загальна вага цієї піраміди досягала 600 кг. Крім того, Григорій Ірмович виступав в розмовному жанрі з
короткими оповідками про своє спортивне життя.
Батькові легендарного спортсмена, Ірмі Новаку, повернули партквиток, Григорію - всі титули, а ще дали звання
Заслуженого артиста. Цирковому мистецтву видатний спортсмен віддав більше 25 років свого життя.
Григорій Новак переніс декілька інфарктів та помер у липні 1980 року. Його ім'я внесене до Міжнародної Зали
Слави єврейського спорту в Ізраїлі.
Нижче ми публікуємо фільм про Григорія Новака, відзнятий у 1973 році.
У створенні матеріалу додатково було використано такі джерела: стаття Є. Геллера «Григорій Новак - видатний
майстер «залізної гри»; стаття Д. Іванова «Ми усі хотіли бути Новаками».