7 липня 1987 року, через рік і два місяці після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в місті Чорнобиль, в будівлі Будинку культури, що на вулиці Радянській, почався суд. На лаві підсудних опинилися директор ЧАЕС Віктор Брюханов, головний інженер Микола Фомін і його заступник Анатолій Дятлов. Їх звинуватили в порушенні ....
7 липня 1987 року, через рік і два місяці
після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в місті Чорнобиль, в будівлі Будинку культури, що
на вулиці Радянській, почався суд. На лаві підсудних опинилися директор ЧАЕС Віктор Брюханов, головний
інженер Микола Фомін і його заступник Анатолій Дятлов. Їх звинуватили в порушенні правил безпеки на
об'єкті, зловживанні службовим становищем і халатності. Події суду передавали на увесь світ.
Три людини, три скалічених життя!
Судові розглядання тривали з 7 по 29 липня.
У залі суду в якості підозрюваних були начальник реакторного цеху Олександр Коваленко, начальник зміни Борис
Рогожкін а також державний інспектор Держатоменергонагляду СРСР Юрій Лаушкін.
До цього Віктор Брюханов близько року провів у СІЗО. Така ж доля спіткала й Миколу Фоміна. Головний інженер був
доведений до відчаю, тому знаходячись в ізоляції розбив свої окуляри та порізав собі вени.
Анатолія Дятлова було заарештовано пізніше - в грудні 1986
року. До цього він півроку лікувався у Москві. В нього на ногах не загоювались рани - наслідки
опромінення. Дятлов став інвалідом II групи.
Усі вищевказані звинувачувалися за частиною 2 статті 220 Кримінального кодексу УСРСР яка передбачає
відповідальність за порушення правил техніки безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що спричинило людські
жертви й інші тяжкі наслідки; статтями 165 КК УРСР (зловживання владою або службовим становищем) і 167 КК УРСР
(халатність). Після 22-денного судового розгляду усім шістьом було винесено вироки.
Віктора Брюханова, Анатолія Дятлова та Миколу Фоміна
засуджено до 10 років позбавлення волі. Борис Рогожкін отримав п'ять років. Олександр Коваленко - три
роки за гратами. Юрію Лаушкіну дали найменший строк - два роки позбавлення волі.
У справі повинні були фігурувати три оператори станції: начальник зміни четвертого енергоблока Олександр Акімов,
старший інженер управління реактором Леонід Топтунов та начальник зміни реакторного цеху Валерій Перевозченко.
Але всі вони не дожили до судового розгляду. Акімов помер 11 травня, Топтунов - 14 травня, а Перевозченко - 13
червня.
Тяжкою видалася доля Анатолія Дятлова. Він не відсидів увесь термін. Колишнього заступника головного інженера
звільнили через 3 роки 9 місяців. А. Дятлов лікувався від променевої хвороби в опіковому центрі в Мюнхені. В
1995 році він помер. В свій останній рік життя Анатолій Дятлов написав книгу «Чорнобиль. Як це
було».
Микола Фомін у 1988 році був переведений в Рибінську
психоневрологічну лікарню для в'язнів, а в 1990 його визнали неосудним і звільнили. Він перебував у
психіатричній лікарні. Потім до самої пенсії працював на Калининській АЕС в місті Удомля Тверської
області.
Віктор Брюханов відсидів 5 років. Він відбував покарання в колонії Луганської області, де працював слюсарем в
котельні й звільнився у 1991 році. Невдовзі після звільнення почав працювати в компанії
«Укрінтеренерго».
Світлини з відкритих інтернет-джерел.
