6 Січня 2015
2350
Не може людський розум вмістити таємницю народження Христа. Не можемо не дивуватись Божій премудрості і Його любові. Кажуть, що людина – це ніщо, людина – це лише тварина, наділена розумом; а день Різдва Христова стверджує нам, що людина – це святиня. І не лише його душа, або дух, але і його тіло.
Не може людський розум вмістити таємницю народження Христа. Не можемо не дивуватись Божій премудрості і Його любові. Кажуть, що людина – це ніщо, людина – це лише тварина, наділена розумом; а день Різдва Христова стверджує нам, що людина – це святиня. І не лише його душа, або дух, але і його тіло.
Отець Іоанн
(1 Тим. 3:16)
Не може людський розум вмістити таємницю народження Христа. Не можемо не дивуватись Божій премудрості і Його любові. Кажуть, що людина – це ніщо, людина – це лише тварина, наділена розумом; а день Різдва Христова стверджує нам, що людина – це святиня. І не лише його душа, або дух, але і його тіло. Вся людина зі своєю душею і тілом – це недоторкана святиня. Саме про це нам говорить день сьогоднішній, коли Безтілесний одягається тілом, коли Син Божий стає Сином людським. І в цьому наша радикальна відмінність від інших вір: Син Божий являється нам не як великий цар, не як всемогутній володар, а як безпомічне немовля – для того, щоб ніхто не міг сказати, що він принижений, або забутий, або залишений. Безгрішний Бог входить у світ, в якому панує ворожнеча і ненавість, Він втілюється у світ, де немає правди і справедливості. І може скластися враження, що цей світ вже неможливо змінити, що він приречений. Але! «Бог є Любов» (1 Ін. 4:8) і «так возлюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Іоанн 3:16).
Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові, бажання добра всім і кожному. Христос явився для того, щоб навчити любити всіх, а не шукати ворога; Він прийшов допомогти усім, не розділяючи національність, мову або колір шкіри.
Різдво Христове – це виклик секулярному світу, який у злі лежить(1 Ін. 5:19), в якому все лише для себе, для свого добробуту, свого комфорту. Легше житии, не помічаючи поруч обездолених і одиноких, простіше не звертати уваги на бідного і сироту, залишити без підтримки хворого чи скорботного, пройти мимо інваліда чи старенького. Але до чого таке життя приведе?
Цей рік був нелегким для Церкви, для нашої держави, для суспільства. Багато змінилось за цей рік. Чаша терпіння Божого переповнилася. Прийшла війна. «Війна людини проти людини є наслідком війни людини проти Бога», – пише святитель Миколай Сербський. Якщо християнський народ, якому відкрита мета людського життя, своїми ж гріхами закриває її від свого розуму і зору, то він сліпне і ним оволодіває безумство. Він шукає мети життя на землі, покланяється ідолам замість Бога, домагається царства земного і знущається над Христом. Хіба не це ми бачимо в сучасному світі: невірство та розпуста, егоїзм, ворожнеча, скотські ідеали, взаємна ненависть у більшості людей і втрата сенсу життя? Але в нинішній час це куди гірше, ніж було тоді, до Різдва, коли Христа люди не знали, не знали ані мети життя, ані дороги до блаженної вічності. А тепер усі беззаконня творять і люди, які називають себе християнами!.. Подивімось навколо. Скільки навколо сімей, в яких у відносинах царюють лід і холод, у яких немає більше любові! Скільки родинних, сусідських, дружніх зв’язків розірвано й обморожено холодом ненависті! Усіх сковує лід розбрату й відчудження, гніву й заздрості, тому що не приймаємо в свої серця Христа!
Бути людиною, яка живе добром, дуже важко, але це завдання, яке нам заповідував Господь, щоб залишатись людиною навіть в нелюдські часи. Бо лише Він один може зростити розірване і заспокоїти роздмухане, зігріти наші серця й умирити наше життя.
«Будьте відважні: Я світ переміг!» (Ін. 16:33) – промовляє Господь. І ми, наслідуючи Його приклад, впевненно сповідуємо, що добро переможе зло, що любов сильніша за ненависть. Будьмо певні: зло само себе знищить, йому прийде кінець, бо зло не має творчої сили – Бог зла не творив. Зло лише тому існує в світі, що люди зреклися добра.
Тож будьмо уважні і не дамо злу звершуватися нашими руками, нашими словами і нашими думками! Принесімо Христу в дар свої добрі справи, допоможімо тим, хто потребує нашої уваги, зігріймо, накормімо, провідаймо, простімо – і цим призовімо Спасителя в наше життя!
Творець неба і землі не оминув холодної печери для худоби. Іісус Христос не пройде і біля нашої домівки, якщо ми відкриємо Йому двері свого серця.
Щиро вітаю всіх вас із народженням Спасителя світу, Господа і Бога нашого Іісуса Христа. Вклоняюся кожному, приношу дар любові і сповідаю Славу у вишніх – Богу, на землі – мир, в людях – благовоління.
Христос з небес, зустрічайте!
протоієрей Іоанн ШЕПІДА,
настоятель Свято-Іллінської парафїї
Української Православної Церкви