Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!

2 лютого 2015 року, захищаючи цілісність і незалежність України на сході держави, загинув 28-річний славутичанин Денис Гултур. Через сім років потому, саме 2-го лютого 2022 року, вшанувати пам'ять загиблого прийшли рідні, друзі, побратими, волонтери, небайдужі славутичани.

Денис народився 20 травня 1986 року в с. Сергіївка, Новотроїцького р-ну, Херсонської області. Закінчив ЗОШ № 3 в м. Славутичі. Строкову військову службу проходив у м. Васильків, Київської області. Служив у зенітно-ракетних військах протиповітряної оборони Повітряних сил України.

Після закінчення строкової служби працював у ВП «Атомремонтсервіс» слюсарем реактивно-турбінного обладнання.

2014 року мобілізований до 25 батальйону територіальної оборони «Київська Русь».

2 лютого 2015 року в с. Рідкодуб, поблизу Дебальцевого, Шахтинського району, Донецької області, під час транспортування боєприпасів, паливних матеріалів та харчових продуктів, БТР військових 25-го ОМПБ та 128-ї ОГПБ, потрапив у засідку. Військові прийняли бій. Тут і загинув Денис разом з побратимами. Після місяця очікувань, пошуків рідним вдалося знайти тіло хлопця.

Похований Денис 28 лютого 2015 року в місті Славутичі. По собі він залишив сина Дмитра, що народився після його смерті, та старшу доньку.

Указом Президента України від 1 березня 2016 року Гултур Денис нагороджений орденом. За мужність ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням Славутицької міської ради від 30 березня 2015 року він отримав звання - Почесний громадянин Славутича (посмертно).

Мітинг відбувся біля меморіальної дошки, що встановлена в Славутицькій школі №3, де навчався Денис.

До загалу звернувася керівник Славутицького обєднання учасників АТО Володимир Кирян. Він висловив шану і подяку всім, хто віддав своє життя за Україну, а також тим, хто сьогодні стоїть на варті безпеки. Та ще його до глибини душі вразило те, що пом’янути Дениса прийшло так мало побратимів, хоч інформацію про захід було розповсюджено заздалегідь.

Директор Славутицького соціально-психологічного центру Віктор Одиниця подякував присутньому на мітингу батьку Дениса - Анатолію Харламовичу Гултуру за виховання сина, справжнього Героя, Патріота рідної землі.

І висловив своє обурення тим, що у прикордонному місті Славутичі до цієї пори немає пам'ятного знаку учасникам бойових дій, які до цього часу продовжуютьть гинути на сході держави, захищаючи наш мир і спокій. Проєкт Громадського бюджету участі не отримав підтримки серед славутичан. Треба підтримати бойовий дух захисників України і, нарешті, створити. Алею пам'яті з меморіальним знаком у Славутичі. Адже головна наша сила сьогодні в єдності:

Нас мало тут, в цьому місті, де 50 національностей проживає! Ми маємо усвідомлювати, що всі ми українці! Ми всі належимо до волонтерсько-ветеранської спільноти. Коли ми всі зрозуміємо разом, де є спільне бачення історії України, єдине трактування, що йде війна. А не слухати ті телеканали, де кажуть, що війна громадянська. Поки таке буде, не буде у нас національної безпеки!, - наголосив Віктор Одиниця.

Після покладання квітів до меморіальної дошки, побратими ще довго обговорювали проблеми, які хвилють наше суспільство і міську громаду, що зробити для організації у місті територіальної оборони, як підняти бойовий та патріотичний дух Славутича. Та, в решті, які здійснити мрію-проєкт "Алея героїв". Адже герої не вмирають, поки живе пам'ять про них!

Олександра Латишева