День святого Валентина (Валентинів день), або, як його ще називають, День усіх закоханих – свято, яке стало популярним майже в усьому світі і відзначається 14 лютого. Саме свято католицького походження, його назва походить від імені одного з двох ранньохристиянських мучеників з ім'ям Валентин — Валентина Інтерамнського та Валентина Римського.
День святого Валентина (Валентинів день), або, як його ще називають, День усіх закоханих – свято, яке стало популярним майже в усьому світі і відзначається 14 лютого. Саме свято католицького походження, його назва походить від імені одного з двох ранньохристиянських мучеників з ім'ям Валентин — Валентина Інтерамнського та Валентина Римського.
День святого Валентина (Валентинів день), або, як його ще називають, День усіх закоханих – свято, яке стало популярним майже в усьому світі і відзначається 14 лютого. Саме свято католицького походження, його назва походить від імені одного з двох ранньохристиянських мучеників з ім'ям Валентин — Валентина Інтерамнського та Валентина Римського.
Кохання – це почуття, яке розкриває у людині найкращі якості, примножує енергію творчості, надихає на гарні вчинки.
Зазвичай, найбільше вражень у душі залишає перше кохання. У когось воно закарбувалось приємним спогадом, а у комусь – лише дитячим смутком.
Ольга Колодко:
«В першому класі (а я вже тоді була майже такого ж росту, як зараз) посилено звертала увагу на одного хлопчика і була в розпачі,що я зовсім не героїня його уподобань.Хлопчика звали Орест. Він був чимось схожий на артиста Калягіна. Тоді я не знала ніякого Калягіна. І пара ми були б як Т. Васильєва та О.Калягін відповідно: я двохметрова і тонка, а він- низенький і колобочок. Що мене потягнуло на таку екзотику, не можу і зараз зрозуміти... Очі у нього були сині, і чубчик кучерявий. Як водиться, все закінчилось трагічно.На фізкультурі я прибігла до фінішу першою,що було легко на моїх довгих ногах. А він ще довго котився позаду. Вибачити мені цього він не міг. І коли, нарешті, порівнявся на фініші зі мною, з усієї сили відштовхнув мене. Це теж було кумедно, враховуючи його ріст, він зміг штовхнути мене десь в районі живота...Ми заплакали. Але причини були різні. Я плакала від болю, а він від приниження».
Ігор Чичкань:
"Та у мене нема ніякої особливої історії першого кохання… мені було 12, в наш клас приїхала новенька Алла. Я й закохався. Та їй до мене було байдуже. А за два роки вона поїхала з міста, і більше я її ніколи не бачив. Ото й вся історія )). "
Баранова Світлана:
«Моєму коханню уже 33 роки! Коли ми одружувались, мені було 17. А чоловік старший на 7 років. Тоді це відчувалось. Тепер уже різницю зовсім не відчуваємо. Це та людина! І це так чудово! Таке відчуття, що зараз кохаєш ще більше! Але в житті різне було. Потрібно було багато труднощів здолать. На своєму весіллі наша донька сказала, що дуже хоче таких стосунків, як у нас з чоловіком. Це багато означає. І нам це дуже приємно було почути. Гарні стосунки – це великий труд. Ми раді, що в нас все удалось!»
Валерій Ісаєв:
«Це було не кохання. Це була звичайна зацікавленість до протилежної статі, звичайного сільського хлопчика до дівчинки, що приїхала з міста».
Олександр Ступа:
«Моє перше кохання було в 12 років. В піонерському таборі "Зірочка" - с. Тупічев, Городнянського району, Чернігівської області. Дівчинку звали Таня. У неї було довге біле волосся, до пояса. Вона сиділа на вербі біля озера і плела віночок з кульбабок. Після табору ми загубились. Зустріч відбулася випадково через 30 років. Ми зустрілись на роботі у мого друга. Вона там працювала бухгалтером. Я її не впізнав, а вона впізнала. Під час зустрічі і плакали, і сміялись. У неї доля не склалась. Старший син, офіцер ракетних військ, загинув від радіації. З чоловіком розлучилась. Причину питати на став, щоб не причиняти болю. Старший син працює в Чернігові. Я ж тоді, в таборі, «втріскався» по самі вуха! А тепер ми просто друзі. Інколи телефонуємо один одному, згадуємо юність».
Людмила Любива:
«Це було так давно! Мій чоловік - моє перше кохання. В 9- му класі він почав проявляти до мене якусь особливу увагу - чекав, щоб разом йти зі школи, перший його був подарунок - фотоальбом з надписом, запрошував в кіно... Це був 1969 рік. Потім він служив в армії, писав мені листи, приходив у відпустку... А в 1975 році ми одружилися!»
Як стало відомо, традиції відзначати День всіх закоханих — 14 лютого вже понад півтори тисячі років! В Україні вперше святкувати День закоханих почали в 90-х роках минулого століття. Просте і нехитре свято швидко полюбилось молоді і не тільки. Сьогодні його відзначають люди всіх поколінь. Адже це чудовий привід подарувати щось приємне і освідчитися в любові.
Отож, кохайте і будьте коханими! Гарного вам свята!
Олександра ЛАТИШЕВА.