В команді — п’ятеро людей, всі працюють в ІТ: художниця Наталія Єленевська, back-end програмісти Олексій Марчук та Дмитро Яременко, тестувальниця Анастасія Латишева та бек-енд девелопер Іван Волинець, з яким ми мали змогу поспілкуватися.
Мій тато — фізик, і в моєму дитинстві він багато чого паяв та ремонтував. Тому паяння стало моїм хобі», — розповідає Іван.
Ідея, якою хочеться ділитися
За його словами, Ідея переробляти електронні цигарки на павербанки прийшла сама собою — коли друзі розібрали пакет електронок, які самі викурили, і побачили, що там доволі нормальні акумулятори, які можна перезаряджати. Якщо це правильно робити.
У команди глобальні плани, і наразі вони розмірковують, як цю ідею правильно масштабувати, й щоб в Україні з’явився центр «розумної» утилізації електронних сигарет.
«Бо попит на такі штуки дуже великий, і люди дійсно хочуть ці цигарки утилізовувати таким чином.
Що потрібно для павербанку
Корпус, плати безпеки перезаряду/перерозряду. Зазвичай команда використовує купований готовий модуль павербанку. А деталі з пластику, яких не вистачає, друкують на 3D-принтері — один з друзів притянув його з Києва на західну Україну, де зараз мешкає компанія.
Шість павербанків друзі комплектували потужними ліхтарями. Також хлопці з передової просили додати можливість зарядки для рацій — зараз думають, як це зробити.
Проблеми з комплектуючими є. Вони зараз у дефіциті, й деякі продавці цим зловживають та завищують ціни у два-три рази».
Скільки електронок потрібно на один гаджет
Зараз ми комплектуємо по 20 штук. Двадцять цигарок — один павербанк», — каже Іван.
Спочатку айтішники використовували цигарки, які викурили самі. Потім Іван розповів про свою розробку в Instagram — і понеслося: знайомі та незнайомі люди почали надсилати їм використані одноразки «Новою поштою».
Можливо, тисяч десять цих одноразок нам прислали. Ми навіть зробили пост про те, що призупиняємо прийом, бо треба обробити ці посилки, — розповідає Іван.
Насправді не всі одноразки підходять для виготовлення павербанку — або вони відкривалися, або мають недостатньо потужні акумулятори. Тому частину друзі відкладають на утилізацію.
Є ризик, що вони перезаряджалися неправильно. Тоді акумулятор буде розбалансований, і весь павербанк може зіпсуватися», — пояснює розробник.
У нас вже доволі налагоджений флоу»
На виготовлення одного павербанку, якщо цим займається одна людина, потрібно декілька годин. Зараз в команді п’ятеро «паяльників», але до них приходять волонтери з місцевих і допомагають сортувати цигарки, виймати з них акумулятори.
Намагаємось долучати якнайбільше волонтерів. На щастя, вони є, - каже Іван.
Команда спілкується з перевіреною волонтеркою, через яку і передають павербанки на передову. Вона тримає контакт з бригадами, які воюють в гарячих точках, і знає — що, де і скільки чого потрібно.
За місяць айтішники склали і передали на фронт понад 30 павербанків.
Краще, ніж китайські
Собівартість готового павербанку виходить в районі 200 грн. Це набагато дешевше, ніж більшість павербанків. За брендовий китайський гаджет типу Xiaomi просять понад 1000 грн, а деякі продавці ставлять подвійну ціну.
Крім того, у звичайних та китайських павербанках місткість часто завищена.
«Нам присилали китайські гаджети, які ми переобладнували. Кілька з них ми відкрили, і виявилось, що там де було написано 12 000 мА/год, насправді виявилося 1500 мА/год», — каже винахідник.
Друзі роблять павербанки на 20 000 мА/год — це ті, що на 20 цигарок. Павербанк заряджається дуже повільно, цілу ніч, і це його основний мінус. Але заряджає телефон, як звичайний павербанк. За день ним можна повністю зарядити телефон три рази.
Використані одноразки — це безпечно?
Акумулятори з одноразок самі по собі нічим не відрізняються від тих, якими ми користуємося щодня. Якщо правильно обладнати девайс модулями безпеки, спеціальними платами, слідкувати за його життям в ході експлуатації, то нічого небезпечного він не несе.
«Наскільки наш павербанк довговічний, можна лише прикинути, оскільки ми самі користуємось цими девайсами відтоді, коли почали їх робити — десь місяць. Поки не було ніяких інцидентів», — розповідає Іван.
Не павербанками єдиними
Інша розробка Івана для фронту — саморобний пристрій нічного бачення. Це не тепловізор, адже його майже нереально зробити в домашніх умовах, а саме пристрій для спостереження у темряві, який базується на інфрачервоному ліхтарі.
«Я взяв стару непотрібну камеру на DVD-дисках та витягнув з цієї інфрачервоний фільтр. Потім в налаштуваннях задав підвищену чутливість і вбудував ліхтарик на базі інфрачервоних світлодіодів на 940 нанометрів. Вийшов ось такий девайс, що дозволяє доволі непогано бачити в темряві».
Вже два таких пристрої айтішник відправив хлопцям на фронт.
Українські захисники, що в гарячих точках, перебувають в жахливих умовах. Тому можливість побачити ворога в темряві або навіть просто зарядити телефон — це часто можливість залишитися живим.
«Я вважаю, що кожен українець має взяти на себе відповідальність і всіма силами допомагати нашим захисникам, щоб війна закінчилася швидше нашою перемогою», — каже айтішник.
Пишаємось талановитою українською молоддю, яка опинившись в непрстих життєвих обставинах, не тільки якісно виконує свої трудові зобов'язання, а й решту часу тратить на створення винаходів - пауербанків та пристрої нічного бачення для ЗСУ, які дуже потрібні на передовій.
Слава Україні! Разом переможемо!
Відео: Телеканал ІНТБ
Читайте також Айтішники перероблюють електронні сигарети на павербанки для ЗСУ