Відкрита агресія Росіі супротив України, звірське ставлення до воїнів-захисників і мирного населения, по особливому вплинуло на наше молоде покоління. Діти інакше стали сприймати такі поняття, як єдність, любов до Батькивщини, особиста відповідальність за незалежність та суверенітет рідної країни.
Вони почали швидше дорослішати. Черговим прикладом цього для мене стала зустріч с юною волонтеркою, славутичанкою Марією Буштрук.
Я зустрів ії разом з мамою біля розкладного столу, на якому були разкладені дитячі іграшки. Поруч - відчинена картонна скриня, на якій надпис «ЗСУ». Питаю у мами - пані Наталії, а як народилася ця ідея, як Марійка ії сприйняла?
_JPGввв.JPG)
Наталія Олександрівна з неприхованою гордістю та любов’ю відповідає:
«Це особистий вибір та ідея Марічки. Я навіть була трохи здивована, коли вона це запропонувала, але від душі підтримала ії».
Я прошу маленьку волонтерку розповісти, як виник задум по збору коштів для воїнів ЗСУ, і чому особисті іграшки? Чи не жалкуєш розставатися зі своіми улюбленицями (я звертаю увагу на декілька ляльок)?
_JPGввв.JPG)
«В інтернеті я бачила багато прикладів, як діти, мої однолітки, різноманітними способами, особисто або разом з дорослими, збирають кошти на допомогу нашим військовим, які боронять нас і нашу державу, відстоюють ії незалежність.
Я прийшла до мами і запропанувала ій свою ідею з моіми іграшками. Я вибирала кращі, тому що вважаю, що коли вони мені подобалися, так і іншим малюкам сподобаються.
Ми не оцінювали іграшки, а пропонували бажаючим щось придбати, самим визначитися з тією сумою, яку вони просто опускають у скринку. Стільки, скільки вони вважають за можливе і потрібне.
Я вважаю, що повинна допомогти дорослим зібрати кошти на перфоратор, який необхідний для будівництва захисних споруд».
_JPGввв.JPG)
Я дякую волонтерам за спілкування та бажання підтримати наших захисників, бажаю Марійці успіху в добрій справі, бо діівчинка в розпачі: починався дощик. Пані Наталія заспокоює доньку. Каже, ми ще прийдемо.
Вадим ІВКІН
