Перше вересня. Ранок цього дня наповнений яскравими барвами разноманітних квітів, щирими посмішками молодого покоління і добрими поглядами вчителів.
Перше вересня. Ранок цього дня наповнений яскравими барвами разноманітних квітів, щирими посмішками молодого покоління і добрими поглядами вчителів.
Вересневі дзвіночки, гомін на шкільному подвір'ї - усе це початок нового навчального року.
Але друге десятиліття початку міленіуму принесло у наш дім війну, сперше не зовсім зрозуміла окупація Криму, Донбас, потім коронавірус - і дзвіночків поменшало…
24 лютого цього року почалася неприховона агресія рф проти нашої України. Так звана спецоперація, як називався непрекритий рашистський напад на нашу державу, приніс у наш дім горе, смуток, кров, сльози та велику ненависть до ворога, котрий забрав у наших дітей можливость спілкуватись, навчатись, творчо развиватись, здобувати спортивні перемоги.
"Навіщо це вони зробили з моею школою, Що поганого вона ім зробила, нелюди", - слова, які я почув від випускниці 18-ї школи міста Чернігова. Подивиться і запом’ятайте!
Але я вірю – МИ ПЕРЕМОЖЕМО! Ми збудуємо нову Україну, незалежну, суверенну, заможну! Ми збудуємо нові учбові заклади, культурні центри, спортивні майданчики та стадіони, і там знову запанують веселі посмишкі, зазвенить дзвоник, і буде тиша, тому що почався перший урок.
Все це буде, і ми в це віримо, а покі що ми знайдемо у себе сили, щоб не забути, що ворог приніс на нашу землю.
Микола БЕРЕЗКІН