Готуючи один з етапів фотовистав "Незламні", звернув увагу на дві фотокартки. Вони привернули мою увагу, тому що побачив на них знайоме обличчя. Але зроблені ці світлини були у різні часи. Тому вирішив зустрітися з цією людиною, та разом згадати історію цих світлин.
Знайомтеся - Вікторія Мекшун. У минулому вихованка КДЮСШ Славутича, а зараз тренер-викладач, старший методист, відділення футзалу цієї ж школи.
(2).JPG)
Прошу Вікторію згадати історію першої світлини, на якій вона разом з іншими дівчатками та тренером в кабінеті міського голови Славутича, яким на той час був .
- Почну з того, що мені сподобалося грати в футбол, і мене привели в нашу КДЮСШ до тренера Володимиру Панченка. Це було, якщо вірно згадую, у 2003 році.
Я не була суперзіркою, але активно тренувалася. У 2005 році, у складі дівочої команди ФК"Олімп", ми перемогли в турнірі "Першість футзалу" (зараз це Чемпіонат України) серед дівчат 1992-93 року народження. Це перший переможний турнір такого рівня для нашої команди. Для мене особисто це також перша перемога такого рівня. За нас, мабуть, вболівав весь Славутич. Ми повернулися з Гребінки, де відбулася фінальна частина турніру, переможцями.Звичайно, що ця поїздка могла і не відбутись без підтримки батьків і органів місцевого самоврядування, особисто міського голови Славутича Володимира Удовиченка, який упродовж усього турніру слідкував і всіляко підтримував нашу команду.
Тренер Володимир Панченко запропонував нам відвідати міського голову і всією командою подякувати за підтримку нашої команди. Адже ця підтримка допомогла нам в турнірної боротьбі.
Під час зустрічі ми вручили Володимиру Петровичу медаль переможця турніру, яку ми привезли з фінального турніру чемпіонату.
Тренер сказав, що ця пам'ятна медаль буде нагадувати міському голові, що команда вважає його ще однім гравцем команди.
Під час зустрічі і було зроблено це фото.
А друге фото, пам'ятаю, було знято наприкінці 2022 року в спорткомплексі "Олімпієць", під час турніру "Різдвяний кубок Перемоги, на підтримку ЗСУ" з футзалу серед дівчаток 2011-2013р.н. і молодше.
.JPG)
А що відбулося у житті за цей проміжок часу - майже 18 років?
- Дійсно, разом з Володимиром Володимировичем Панченком, ми вирішили провести такий турнір. На цьому турнірі я була не тільки тренером, але і суддею. І це було ще одне хвилювання. Мене підтримували мої вихованці, і я не могла схибить, допустивши помилку, суддівство повинно бути об'єктивним.
незламны (1).JPG)
А коли згадувати про проміжок часу між світлинами, то як і інші, я закінчила середню школу, вагань щодо куди далі піти вчитися особливо не було - факультет фізичного виховання (Київ або Чернігів). Разом з ще 4-ма дівчатам з команди вступила до Чернігівського педуніверситету. Ми навчалися і приїжджали до дому, щоб додатково тренуватися.
Під час навчання в педуніверситеті грали з дівчатами за різні команди. Після завершення навчання встигла попрацювати один рік інструктором фізичної культури у дитячому садочку в Чернігові, зрозуміла, що це не моє. Тоді тренер запросив мене в Славутич, за що я ему дуже вдячна, допоміг влаштуватися на роботу в КДЮСШ.
Я повернулася у команду другим, граючим тренером. Разом з дівчатами, яких ми тренували, я почала грати в чемпіонаті України, в перший лізі і в Кубку України.
000.jpg)
В сезонах 2017-2018 та 2018-2019 роках ми стали чемпіонками України в перший лізі. Сезон 2020-2021 почався також успішно, але почалася епідемія "Ковід-19", і тому він не був завершений. В Кубку наші успіхи були дещо скромніші, тому що нам доводилося грати з командами-профі, які мали гідне фінансування, але і тут ми мали ряд перемог у зустрічах.
Завершуючи зустріч з Вікторією Мекшун, я не втримався і запитав про ще одну світлину, на якій вона, разом з подружками по команді, у футболці фірми "Макет", де дівчата тримають кубки та Грамоти. Що це за турнір був і коли?
.JPG)
- У 2008 році, в червні місяці, на честь Дня міста Славутича відбувся турнір з пляжного футболу. На фінальній зустрічі були присутні організатори і спонсори турніру: представники ДСП "ЧАЕС", міський голова Володимир Удовиченко, представники фірми "Макет". Саме тоді і була зроблена ця фотографія.
Я дякую Вікторії за розмову, бажаю юним вихованцям відділенню футзалу КДЮСШ, яких тренують Володимир Панченко і Вікторія Мекшун, нових перемог на спортивних майданчиках, а головне - нам усім такої бажаної Перемоги для нашого народу в боротьбі з російським агресором.
Вадим ІВКІН, член національної спілки журналістів України (НСЖУ)
