19 Жовтня 2023
2061
Туристичний маршрут тривав за трьома напрямками:
1. Велотури містом та регіоном.
2.Тури вихідного дня.
3. Спільні туристичні маршрути з містом Чернігів.
"Чому я пропоную екскурсії в село Москалі?", - спитайте ви.
Відповім щиро і відверто (вибачте за русизм): тут Український дух і Україною пахне!
Справді, зараз село Москалі нараховує 23 хатин, чотири з них відносяться до одного з найбільш відомого етнографічного приватного музею в Україні. Його зібрав мешканець села Юрій Дахно.
В пошуках інформації про музей і його творця, я знайшов в бібліотеці, в щотижневику "Чернігівщина", за 2012 рік, статтю Сергія Стука "Юрій Дахно - справжній українець з Москалів".
Вважаю доречним надати декілька речень з цієї статті:
"Унікальну колекцію старожитностей зібрав Юрій Дахно з села Москалі. Не у всякому музеї зустрінеш таку багату колекцію - близько двох тисяч експонатів. І усе це зібрано і збережено завдяки ентузіазму і старанням однієї людини у невеличкому селі на три вулички".
Автор статті, побувавши у музеї, відчув бажання його творця - колекціонера Юрія Дахна - "цінність усіх цих речей дбайливо зберегти і нащадкам передати".
Особисте знайомство з селом Москалі, приватною колекцію старожитностей, як каже сам автор музею, не тільки дало можливість поглинути у різні грані життя, а й українського селянства не тільки у першій половини і усього минулого століття, але заглянути у позаминуле століття та порівняти його із сьогоденням.
З перших кроків перебування в музеї ми полинули на зустріч знайомого, малознайомого і зовсім незнайомого життя і побуту українського селянства.
Нашу команду, зібрану з непрацюючих пенсіонерів Чорнобильської АЕС і репортера славутицького порталу, зустріли біля бувшої зупинки рейсового автобусу.
Екскурсію веде сам Юрій Дахно. Раніше він майже чверть століття пропрацював начальником поштового відділення в селі Шибиринівка, що допомогало йому в своєму захопленні - зборі переказів, бувальщин, легенд рідного краю, народних пісень, тому його розповідь несе особливу теплоту і красу українського рушника і вишиванки.
До речі, їх в експозиції більш ніж півтисячі. Він годинами може розповідати про техніки вишивання, тому що добре знається на цьому, адже навчений змалку.
Згадую, що частина старожитностей, з якими знайомить Юрій, ще у 2008 році була представлена в обласному музично-драматичному театрі їм. Шевченка, тоді Чернігівський район святкував своє 85-річчя, по якому на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів ворог ударив ракетою.
У 2011 році експозиція старожитностей була представлена в національному архітектурно-історичному заповіднику "Чернігів Стародавній".
Ми переходимо від однієї хатинки до іншої. В одній з них нас зустрічає експозиції жилої хати, гойдалки для малечі, вишити палаци на стелі, великі скрині з різноманітним одягом, черевиками, капелюхами.
Юрій розповідає, що багато речей він знайшов в оселях власного роду:
"В Москалях, жив мій прадід, дід, жив батько, живу я з жінкою і дітьми. Частину експонатів вимінював в односельців. Бувало, що необхідно було відпрацьовувати - порубати дрова, покосити траву", - каже Юрій.
В цій локації музею ми трохи затрималися, тому що з доброї ласки господаря мали змогу відчути себе українським селянином минулого сторіччя, одягнувши одежу того часу.
Наприкінці екскурсії, коли нас зустріла доброзичлива господиня, дружина пана Юрія - Галина й молодший син Костянтин, нас запросили на обід, з українськими стравами.
Ветерани, пенсіонери ЧАЕС, організатори поїздки, промовили слова глибокої вдячності господарям і побажали вдячних відвідувачів.
Завершуючи екскурсію загальним фото, ми почули ще одну бувальщину про музей. Щоб ворог ні спаплюжив надпис "Москалі", її зрізали зі стійки і сховали.
Пан Юрій хвилювався за музейні експонати, але усе минулось, тільки в деяких місцях розбитий вуличний паркан та дерева поблизу дороги, що стали на заваді ворогу. Ворожа техніка зовсім не вписувалася в мирне село Москалі.
Вадим ІВКІН
