14 Січня 2024
850
З-під засніжених шапок дахів грайливо виглядають вікна будинків. Всі газони і прибудинкові території також старанно застелені зимовим килимом.
Неквапливою ходою мій маршрут пролягає до центру міста.
Важко стриматися, щоб не зробити фото.
Головна площа Славутича зустрічає доглянутими локаціями та святково прикрашеними фотозонами.
Романтичні інсталяції та неймовірна красуня-ялинка виблискують яскравими вогниками, привертаючи увагу перехожих.
Білий ангел Славутича, здійнявши крила до небес, немов захищає місто від усього зла. Серед засніжених дерев та світла завмерлих ліхтарів він викликає неймовірні емоції.
Парк нагадує загадковий казковий ліс, а засипані снігом лавки, що відображають мерехтіння новорічних гірлянд, наштовхують на філософські роздуми.
Який же красень наш Славутич!
Тут і пам’ятні знаки, що нагадують про нашу героїчну історію та викликають велику гордість, шану і повагу.
А поряд, вишикувавшись довгим рядом, розмістилась «Алея пам’яті» загиблих у визвольній війні з російськими окупантами Героїв-Славутичан. Вони своїми благородними поглядами нагадують нам про те, що війна триває ще й досі та яку ціну ми платимо за цю війну.
Низько вклоняємося і щиро дякуємо за ваш Захист, ваш Подвиг. Пам’ятаємо...
Нам важливо не забувати про красу, яка нас оточує, знаходячи в ній зцілення своєї душі, набиратися сил, щоб робити все можливе й неможливе для наближення такої жаданої Перемоги України.
Олександра ЛАТИШЕВА
