Завантаження ...
Новобудови Києва
Новобудови Києва

Прогулянка Славутичем у День пам’яток історії та культури

Щороку 18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам'яток і визначних місць.

В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури. Його мета – ще раз нагадати суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

Україна багата на пам’ятки і визначні місця, адже вона має багатовікову історію та культуру. Кожна епоха залишила нам у спадок пам'ятки, що зберігають у собі згадки про певні визначні події чи особистості. Натепер у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебуває сім об’єктів та ще 16 є кандидатами на занесення до цього списку.

В Україні практично кожне місто має свої унікальні пам'ятки. Не є винятком і Славутич. І хоч наше місто не може похвалитися стародавніми фортецями та храмами, всесвітньо відомими пам'ятками, такими як Софійський собор чи Старе місто Львова, проте воно має свої  цікаві об’єкти.

Значимі події знайшли своє відображення у пам’ятниках, пам’ятних знаках, меморіальних дошках Славутича. Наймолодше місто України має свою архітектурну унікальність – тут об'єдналися вісім національних архітектурних шкіл. Скульптури Славутича можна назвати інтернаціональними, адже багато арт-об’єктів є творіннями майстрів з інших республік. Пам’ятки Славутича умовно можна поділити на об’єкти історії та архітектури.

Візитівкою нашого міста є Білий ангел Славутича. Цей художньо-монументальний ансамбль з’явився на Центральній площі 2012 року – у день святкування 25-річчя Славутича. Над його створенням працювала група скульпторів і художників під керівництвом Миколи Лінника. Янгол-охоронець нашого міста в одній руці тримає лавровий вінець, у другій – щит із зіркою Богородиці, символ її заступництва та захисту. У нижній частині композиції розміщено священний камінь, привезений з Єрусалиму — доторкніться до нього та загадайте найзаповітніше бажання.

Тут же, з протилежного боку площі, пам’ятний знак «Героям Чорнобиля». Його зведено 1991 року на вшанування пам’яті тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха. До 25-х роковин Чорнобильської аварії пам’ятний «Героям Чорнобиля» було реконструйовано. 2016 року біля меморіалу «Героям Чорнобиля» за сприяння французької компанії «Meilland» висаджено білі троянди «Славутич» - символ стійкості, віри та надії

На території Центрального міського парку за клопотанням Катерини Титової, керівниці патріотичного клубу «Червона гвоздика», було встановлено пам’ятний знак «Героям битви за Дніпро». В українську історію Битва за Дніпро вписана як одна з наймасштабніших і найкривавіших у Другій світовій війні. Два гранітні камені пам’ятника символізують лівий і правий берег Дніпра. 

Чільне місце в історії української культури належить постаті Тараса Шевченка. Поява нових пам’ятників геніальному поету, художнику, мислителю – свідчення поваги і любові до нього. У Славутичі бронзове погруддя Тараса Шевченка було встановлено 2001 року біля входу до Школи мистецтв. Пам’ятник створено руками киян: скульптор – Юрій Багалика, архітектор – Юрій Бородкін.

Естонські майстри подарували Славутичу дві скульптурні композиції, які тепер прикрашають міський парк. Композиція «Козулі» є копією відомої роботи естонського скульптора-модерніста Яана Коорта. Оригінал скульптури зберігається в Талліннському музеї, ще одну копію розміщено в сквері Таллінна.

Скульптурна композиція «Юнак саджає дубок» є символічною для молодого міста: вона уособлює перші прояви чогось нового, що має вкорінитися та зміцніти.

Вхід до міського парку, з боку проспекту Незалежності, прикрашає бронзова скульптурна композиція «Сім’я». Вона присвячена щасливій молодій родині: дитина в оточенні найрідніших людей – мами і тата. «Сім’ю» встановили тут 1995 року, саме навпроти будівлі «Айнур», де планували відкрити Палац урочистих подій (потім плани змінилися). Відповідно ж до концепції міста скульптуру мали розташувати в Деснянському кварталі біля дитсадка.

Особливому світу ранньої юності, де є багато мрій і фантазій, присвячено скульптурну композицію «Мрія». Скульптура зображує двох хлопчиків, у руках одного мала бути сопілка, але її загубили в процесі транспортування. Цю бронзову композицію було встановлено 2006 року на початку бульвару Лесі Українки.

Неподалік Центральної площі, між Кіноконцертним комплексом і стадіоном, розміщено скульптурну композицію «Пробудження» (автор – київська скульпторка Світлана Мороз). Композиція виконана з граніту й представлена одинокою жіночою фігурою, що символізує ніжне незахищене жіноче начало.

Символу вічності, тепла та любові, а саме материнству як джерелу життя, присвячена скульптурна композиція «Материнство». Про неї рідко згадують, оскільки розташована не в центрі міста, а на території медичного містечка. 

Передбачалося, що кожен славутицький квартал, зведений представниками союзних республік, матиме вхідну стелу з інформацією про його будівельників. Однак виконала всі заплановані роботи лише Вірменія. Будівничим Єреванського кварталу присвячено вхідну стелу «Орел» (скульптор – Аршам Шагінян, архітектор – Стефан Лазярян). Орел у середньовічному вірменському епосі постає посланцем богів. 

Уже пізніше, 2016 року, вірменська громада встановила біля вхідної стели Хачкар – пам'ятний знак-хрест, присвячений пам'яті жертв Геноциду вірмен.

Герою вірменського героїчного епосу «Давид Сасунський» присвячено скульптуру-фонтан «Самсон», що в Єреванському кварталі.

Ще одна скульптура-фонтан є центрі Ризького кварталу. Вона має назву «Брати» і складається з умовних фігур, які сидять за столом, а зі столу, за задумом авторів, мала стікати вода – символ життя. На жаль, обидві скульптури як фонтани не функціонують.

І наостанок декоративне панно «Азербайджан» виконано з шамоту із зелено-блакитною глазур’ю, воно зображає безліч стилізованих людських фігур і облич. Авторами панно є азербайджанські художники Мірза Кафаров і Вахід Гусейнов. Воно прикрашає вхідну групу житлового будинку в Бакинському кварталі. 

Отже, історію пишуть не лише в книгах. Славутицькі пам’ятки також розповідають про історію будівництва нашого міста, а ще роблять його унікальним і неповторним.

Міжнародний день пам'яток та визначних місць – добра нагода прогулятися містом, звертаючи увагу на об’єкти історії та архітектури, або завітати до музею, щоб дізнатися більше про історію та культуру Славутича.

Фото: Людмила Підлісна

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: