26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. Цього дня, 38 років тому, сталася найбільша техногенна аварія у світі за всю історію ядерної енергетики.
Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, рятували інших від радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й для всього світу.
Упродовж тижня в Краєзнавчому музеї міста Славутича і Чорнобильської АЕС проводяться екскурсії-уроки «Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять». Метою цих уроків є вивчення історичних подій, пов’язаних з аварією на Чорнобильській АЕС та вшанування пам’яті тих, хто віддав життя і здоров’я у боротьбі з некерованою ядерною стихією.
У музейній залі, яка найповніше представляє матеріали про історію Чорнобильської АЕС, учні дізнаються про хронологію подій, що передували ядерній катастрофі. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року сталася під час проєктних випробувань однієї із систем безпеки. Внаслідок двох потужних вибухів було пошкоджено частину енергоблоку й машинного залу, почалася сильна пожежа.
Пізніше встановили, що реактор зруйновано, а в атмосферу надходить величезна кількість радіоактивних речовин. У радіусі 30 кілометрів сталося сильне радіоактивне забруднення, понад 400 тисяч людей були змушені переселитися. Ця територія площею 2,5 тис. квадратних кілометрів досі залишається зоною відчуження.
У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь люди найрізноманітніших професій: пожежники, енергетики, військовослужбовці, інженери, будівельники, водії, шахтарі, міліціонери, медики… Аварію було локалізовано, але багато ліквідаторів, отримавши великі дози опромінення, заплатили за це своїми життями та здоров'ям.
Спочатку довелося гасити пожежу після вибуху, розчищати територію від завалів, виконувати дезактивацію приміщень атомної електростанції та території навколо. Потім 206 днів і ночей будували об’єкт «Укриття» - саркофаг над зруйнованим енергоблоком, а також готували післяаварійні пуски енергоблоків ЧАЕС.
Про аварію на Чорнобильській електростанції написано багато книжок і створено багато фільмів, фрагменти деяких, учні переглядали під час екскурсій-уроків. Проте найбільш докладно та правдиво про ті події розповідали люди, яким довелося стати безпосередніми свідками аварії та учасниками ліквідації її наслідків. На музейний урок для ліцеїстів були запрошені колишні працівники ЧАЕС, ліквідатори наслідків аварії. Вони не лише поділилися своїми спогадами, а й висловили найбільше побажання для молоді: «Щоб подібна трагедія ніколи не повторилася». А для цього маємо пам’ятати уроки Чорнобильської катастрофи – навіть з «мирним» атомом треба бути дуже обережними, бо він не пробачає авантюризму й безвідповідальності.
