День 26 квітня був насичений зустрічами й спогадами. 26-е число квітня назавжди увійшло в історію не тільки України, Славутича, але і Європейського континенту та усієї Планети.
Хочу завершити розповідь про 26 квітня 2024 року зустріччю «Славутич – це Ми», яка відбулася у Загальному бібліотечно-інформаційному центрі.
Ця традиційна зустріч пройшла у новому форматі круглого столу, на якому зібралися мешканці Славутича, деякі з них у минулому мешканці Прип'яті, учасники ліквідації та очевидці аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, ветерани станції, їхні діти та онуки.
Ведучою цієї програми стала молода журналістка Аліна Теремецька. Ця зустріч стала її дебютом на цій програмі. Кожен з присутніх поділився своїми спогадами, роздумами, згадав розповіді старшого покоління, висловив свої побажання.
Як велика свіча пам'яті, яку по колу запускала ведуча, так і виступи присутніх, як один ланцюг, об'єднали всіх історію Прип'яті й сучасність Славутича. Це, на мій погляд, зміцнює пам'ять і дає можливість з впевненістю дивитися в майбутнє, підтримує ветеранів і надає віру молодому поколінню.
Круглий стіл, чашка кави або чаю, взаємоповага і відчуття поваги один до одного, усе це підкреслювало відчуття єдності, віри в майбутнє, вкладаючи надію в те, що Україна є і буде.
Всі присутні привітали Галину Сулімову з днем народження і відділ культури та ЗБІЦ не могли не вручити їй квіти і подарунки. Після завершення програми присутні привітали ведучу з дебютом, яка, в свою чергу, згадала теплим словом Олександру Латишеву, яка стояла в основі перших програм.
Присутні ще довго не розходились, спілкуючись один з одним, обмінюючись спогадами, ознайомлюючись з новою експозицією фотовиставки «Ми з України».
