У Славутичі в Храмі в честь ікони Божої Матері "Неустанна Поміч" УГКЦ, відбувся неймовірний великодній майстер-клас.
Під чутливим керівництвом Ірини Логази діти отримали унікальну можливість дізнатися про традиційну українську культуру та мистецтво розпису писанок.
Ірина розповіла, як ці неповторні шедеври творили ще в давнину старовинним українським методом.
За допомогою "писачка" специфічного інструменту, який використовували ще наші предки, та свічки, діти наносили витончені лінії та орнаменти на поверхню яєць.
Секрети розпису
Перед тим, як розпочати розпис, Ірина розповіла, що першим ділом, необхідно ретельно вимити яйця та очистити їхню поверхню від жиру за допомогою оцту або розчину оцтової кислоти.
Потім за допомогою писачка наносять віск на поверхню яйця. Коли орнамент нанесено, яйце занурюють у фарбу. Потім, після кожного зафарбування, наносять новий шар воску, і так повторюють процес до досягнення бажаного ефекту, де під кожним шаром проглядається інший колір, від світлого до темного.
Магія в реальності: Чому не псуються писанки?
Писанкарство виникло ще в давнину, коли люди вірили в язичництво. Згодом, великодні писанки, безумовно, стали важливою частиною християнської традиції.
Світло перемагає темряву, життя перемагає смерть. І саме яйце стало символом перемоги життя і відродження, адже саме воно має силу дарувати життя.
Ірина пояснила, що для збереження магічних властивостей яйце-оберіг повинно бути живим, тобто сирим і свіжим. Для виготовлення писанок використовували не просто яйце з магазину, а лише те, що взяте з курника, у якому живе півень. Вважається, що варене чи порожнє яйце, які часто розписують сьогодні, не має магічної сили та може бути лише сувеніром.
- Писанку яку писали, зберігали до наступного року до Великодня. Її не можна викидати або їсти. Це вид мистецтва який дарували один одному з побажаннями здоров’я, добробуту любові. Найкращі побажання та чисті помисли закладали у писанку. Коли людина сідала за писанку — все зло нейтралізувалось — розповідає Ірина
Цікаво, що ці яйця не псуються й зберігаються протягом року без змін. Чому ж так?
- Магія - каже з посмішкою Ірина.
Звісно, науково це ніяк не підтверджено, але ж факт залишається фактом: писанки не псуються.
Ірина поділилась, що в їхньому домі зберігаються давні писанки, які вона писала у дитинстві ще з бабусею. А нині, вони щороку, традиційно пишуть писанки усією сім'єю.
Таємниці і магічна символіка
Ірина розповіла, що кожен малюнок на узор має свій сенс і значення.
Найчастіше можна помітити символи, що мають загальне значення для багатьох культур. Наприклад, хвилька – це символ води, а хрест – символ сонця та духовної сили. Також часто зустрічаються знаки нескінченністі, дерево життя та сварга, яка також є солярним знаком.
Щодо кольорової гами, то вона також має свої особливості. Зазвичай використовуються 3-4 основних відтінки: жовтий, червоний, синій, зелений та чорний. Кожен з цих кольорів має своє символічне значення та відображає певні аспекти життя та культури.
Цікаво, що колір та стиль писанок може також вказувати на їхнє призначення. Наприклад, вважається, що двокольорові темні писанки були створені для освячення на кладовищі, тоді як інші кольорові варіації були призначені для подарунків рідним та близьким.
Де знаходили кольори для писанок наші предки?
У минулому, для створення різноманітних кольорів на писанках, наші предки використовували лише натуральні інгредієнти. Наприклад, для отримання темно-синього або чорного відтінку використовували бузину, а жовті та оранжеві відтінки отримували із цибулі. Світло-зелений колір набували за допомогою молодих гілочок берези. Протягом року, наші предки вміло використовували різноманітні природні ресурси для того, щоб надати писанкам живих та яскравих кольорів.
У ХХ столітті з’явилися штучні барвники, які значно розширили можливості колірної палітри для писанок. Тим не менш, варто зауважити, що колишні методи використання натуральних барвників надавали писанкам особливого характеру та виразності, що важливо для збереження традиційного звучання української культури.
Писанка чи крашанка, у чому різниця?
Одним із цікавих запитань, на яке відповіла Ірина, було про різницю між писанкою та крашанкою. Вона розповіла про символіку, колір та техніку створення, які роблять кожен з цих витворів мистецтва унікальним.
Ірина пояснила, що писанка – це не лише красивий візерунок, а й символічний оберіг зі своєю власною історією. Вона розкривала значення кожного орнаменту, розповідаючи про традиційні символи, які відображають різноманітні аспекти української культури та вірувань.
У той час як писанка має яскравий орнамент та виконується за допомогою воску, крашанка, як правило, має простіший дизайн, частіше є однокольоровою та розфарбована за допомогою фарб. І звісно ж, крашанки роблять з варених яєць.
У минулому, наші бабусі використовували цибульне лушпиння для цього процесу. Під час фарбування традиційно на яйця накладали листочки петрушки, щоб отримати гарний узор. Крашанки використовуються як страва, а також можуть бути предметом для гри в "набитки", коли одна людина тримає яйце, а інша намагається розбити його ударом своєї крашанки.
Ця відмінність у техніці створення дозволяє кожному з цих витворів мистецтва мати свій неповторний вигляд та символічне значення.
Великодні писанки — це не лише символ весняного відродження та радості, а й важлива частина культурної спадщини України.
Майстер-клас у Храмі в честь ікони Божої Матері "Неустанна Поміч" став чудовою нагодою для дітей не лише вивчити традиційні методи розпису писанок, але й відчути зв'язок зі своїми коріннями та відчути дух спільноти та традицій, які передаються з покоління в покоління.
Діти не лише відтворили традиційні орнаменти, але й додали до своїх писанок більш сучасний акцент. Вони прикрашали їх написами "Слава Україні", та малюнками з зображенням нашого герба.
Хай ці магічні писанки, створені з любов'ю та натхненням, не лише прикрашають оселі у святкові дні, але й принесуть нам перемогу та мир.
