Медпрацівники Славутицької міської лікарні показали високий рівень фаховості, про що свідчать численні відгуки пацієнтів, у тому числі й тих, які живуть у нашому місті, яких ми добре знаємо, а їхній думці можемо довіряти.
Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – Олександр Забірченко, якому не раз під час та після тієї рокової події смерть заглядала в очі, своїм життям завдячує медикам.
«Я інвалід війни ІІ-ї групи. Свого часу лікувався у Олени Нємченко, тепер мій сімейний лікар – Любов Семака та медсестричка Валєчка. Коли Славутич був в окупації, наші медики дуже мені допомогли. Вони мені дали важливі ліки від діабету та хвороби ніг.
Я дуже вдячний відділенню хірургії, на чолі з Денисом Геращенком, і всьому персоналу. Двічі на рік лягаю в лікарню і, завдяки цим людям, я залишаюсь зі своїми ногами.
Також велика вдячність Зої Бойчук та Людмилі Драповій, всім працівникам терапії та неврології.
Якщо когось не згадав, нехай не ображаються. Я всіх пам’ятаю і знаю, що вони багато роблять для мене, мого лікування, як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», - констатує Олександр Забірченко.
Олександр Петрович каже, що Славутицькій лікарні дуже потрібен апарат – МРТ (магнітно-резонансна томографія). Багато славутичан їздять в Чернігів, щоб отримати дослідження. Він вважає, що про це треба було попросити Президента України Володимира Зеленського, який днями приїжджав до Славутича, і він допоміг би обов’язково. Це не Янукович, якого також просили про МРТ, а той сказав, що дасть доручення МОЗ. Тож апарату МРТ й досі нема у Славутичі.
А ще Олександр Забірченко мріє, щоб у нашому місті з'явився реабілітаційний центр для ЗСУ. На його думку, наша лікарня на це заслужила.
«Я раніше казав нашим медикам і зараз повторю. Велика вдячність вам за те, що я живу й досі», - акцентує вдячний пацієнт.
Багато приємних слів вдячності славутицьким медикам прозвучало і від людини, яка щодня організовує і самотужки надає допомогу багатьом, кому це необхідно: тим, хто боронить Україну від російських окупантів, пораненим, вимушеним переселенцям, чорнобильцям та тим, хто потрапив у скруту. А нещодавно так сталося, що і самому добродію потрібна була медична допомога, складна і тривала.
Мова йде про Віктора Одиницю – директора Соціально-психологічного центру м.Славутич.
«У житті так складається, що ми дуже рідко згадуємо про медичних працівників, хоч і вітаємо їх з професійним святом. Та й все життя йде, ти насолоджуєшся своїм життям, але якщо трапляється біда, трапляються якісь проблеми із здоров’ям, ми звертаємось до цих людей. Людей, які обрали таку професію – допомагати людям. І ось у мене, останніх кілька років, так склалося, що змушений був часто звертатися за медичною допомогою. І в такі хвилини, самі найважчі хвилини, таке відчуття, що готовий цілувати руки цим людям за те, що вони роблять. Я вдячний колективу славутицьких медиків за їхню роботу, їхню увагу, за те, що вони роблять сьогодні для всіх нас. Завжди з повагою ставився і вклоняюсь кожному з них за ту невтомну працю наших медиків», - розповідає Віктор Одиниця.
Знаний педагог у Славутичі, викладачка іноземної мови - Надія Сльозка, потребувала надто складної хірургічної операції на суглобах. Під час консультації молодий лікар-хірург Денис Геращенко сказав, що вже робив таку операцію і має позитивний досвід.
«Операція була дуже складна, але лікар Денис Геращенко провів її бездоганно. Неймовірний лікар! Лікар-анестезіолог Галина Синельщикова підібрала потрібну дозу наркозу, медична сестра Люба зробила такі охайні шви. Санітарка Наташа також була уважною до мене. Реабілітація була складною. Звичайно, все боліло. Але потрібно було все розробляти. У цьому мені допомогла інструктор-реабілітолог Олена Кравченко.
Це так добре, що у нас, у Славутичі, є такі лікарі, які можуть тут, у нас, проводити такі складні операції і надавати допомогу людям. Фахівці, яким можна себе довірити.
Я щиросердно дякую нашим славутицьким медикам за професіоналізм, доброзичливе ставлення, людяність і фахову допомогу! Дякую всьому персоналу! Ви великі молодці!», - каже Надія Сльозка.
На сьогодні у Славутицькій міській лікарні проводиться багато хірургічних операцій та надається різнобічна фахова допомога. Однією, так сказати, з найпопулярніших є операція із заміни суглобу.
Лікар ортопед-травматолог, завідувач хірургічного відділення міської лікарні – Денис Геращенко, розповідає, що у Славутичі проводять операції із заміни кульшових, колінних та плечових суглобів.
Фото зі сторінки КНП "Славутицька міська лікарня"
За словами Дениса Васильовича, вартість операції - від 30 до 120 тисяч гривень. Це переважно залежить від медичних показників. Наприклад, при переломі шийки стегна старенькій бабусі, яка мало рухається, можуть поставити суглоб за 30 тисяч гривень. Молодим людям, які ведуть активний спосіб життя, рекомендують суглоб за 120 тисяч. Це, безумовно, попередньо обговорюється із самим пацієнтом.
Перед операцією, під час проведення хірургічного втручання та подальшої реабілітації, пацієнт знаходиться під наглядом медиків.
«Спочатку людина поступає в стаціонар. Ми проводимо повне обстеження, робимо діагностику, УЗД, призначаємо консультацію терапевта, хірурга за потреби. Після цього замовляємо суглоб і проводимо операцію. На наступну добу людина підіймається. З другого дня починається реабілітація, ЛФК, заняття на тренажерах і т.д. Людина знаходиться у стаціонарі під наглядом медиків 3-5 днів», - розповідає Денис Геращенко.
Як відбувається процес відновлення руху прооперованого суглобу, розповів лікар-реабілітолог, завідувач реабілітаційного відділення Сергій Руденко.
«Після операції із заміни колінного чи кульшового суглобу, ми вже на наступний день ставимо пацієнта на ноги. Ми приходимо до палати з ходунками, даємо можливість людині спочатку з ними постояти. Якщо все добре – ми починаємо ходити. Спочатку ходимо з ходунками, потім з милицями, а вже на третій день люди приходять займатися до тренажерної зали – крутять педалі. Реабілітація триває 5 днів, потім її продовжують ще на 10 днів. За потребою, лікар може продовжити ще на 10 днів», - каже фахівець.
Разом із Сергієм Вікторовичем надають кваліфіковану допомогу пацієнтам лікарні інструктори з реабілітації Олена Коваленко та Світлана Захарченко.
slavutych.info уже розповідав про Галину Синельщикову - лікаря-анестезіолог, яка 15-й рік працює в Славутицькій міській лікарні. Галина потребувала заміни кульшового суглобу, однак дуже боялася оперуватись у будь-якій клініці. Але колеги змогли переконати її зробити операцію у нашій лікарні, про що вона жодного разу не пошкодувала. Операція пройшла успішно, зараз Галина проходить реабілітацію у славутицькому медзакладі.
«Хочу звернутися зі словами вдячності до своїх колег за надану мені кваліфіковану допомогу. Дуже добре, що у нашому місті з’явилася молода команда талановитих лікарів і реабілітологів – Георгій Олександрович Ловигін, Денис Васильович Геращенко, Степан Михайлович Куцик, Ярослав Володимирович Слушний, Сергій Вікторович Руденко (у тому числі представники середнього та молодшого медичного персоналу), саме тому запрошую всіх, хто потребує допомоги, не боятися і не вагатися, а звертатися до Славутицької міської лікарні. Ми із задоволенням допоможемо вирішити ваші проблеми», - закликає Галина Синельщикова.
Читайте також: «Я дуже боялася оперуватись у будь-якій клініці. Але мої колеги змогли переконати мене зробити операцію у нашій Славутицькій лікарні», - Галина Синельщикова
Сьогодні Славутицька міська лікарня, як і більшість медзакладів України, переживає не найкращі часи.
Головний меседж сучасної медичної реформи «Гроші ходять за пацієнтом» є справедливим, але не в маленьких містах. Недостатня кількість мешканців, що є однією із суттєвих умов НСЗУ щодо утримання лікарні в таких населених пунктах, через недостатнє фінансування може вплинути на закриття закладу.
Фінансування може збільшитися за рахунок зростання кількості пацієнтів і наданих медичних послуг. І це може стати суттєвою допомогою, якою громада підтримає свою лікарню, щоб зберегти її у своєму місті.
Вирішувати вам. Але, все ж таки, варто прислухатися до думки тих, хто вже на власному досвіді перевірив якість і надійність медичних послуг персоналу Славутицької лікарні, і саме сюди звертатися за допомогою за потреби.
