Експерти енергетичного ринку відповідають на питання, які хвилюють українців у соціальних мережах.
Видання "Телеграф" звернулося до фахівців, щоб розібратися у ситуації в енергетиці та перевірити найнеочікуваніші ідеї підтримки генерації електроенергії в Україні.
Серед обговорюваних тем – можливість розконсервації двох блоків Чорнобильської атомної станції, які залишалися в робочому стані після аварії, для підтримки енергозабезпечення Києва цієї зими. Нагадаємо, що після аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС у 1986 році, атомна станція продовжувала працювати до 2000 року, коли її остаточно зупинили.
Після аварії, перший енергоблок ЧАЕС було знову запущено 1 жовтня 1986 року, другий – 5 листопада того ж року, а третій енергоблок почав працювати 24 листопада 1987 року.
"Телеграф" звернувся за коментарями до директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка та співзасновниці "Антикризового експертного ядерного центру України", експертки з ядерної енергетики Ольги Кошарної.
— Запуск енергоблоків ЧАЕС неможливий мінімум із двох причин. По-перше, там уже немає необхідної технологічної бази. А по-друге, станція знаходиться поблизу кордону з Білорусією. А це – постійний ризик вторгнення та захоплення АЕС із подальшим шантажем, — вважає Володимир Омельченко.
Коли остаточно зупинили ЧАЕС, Ольга Кошарна працювала в Держатомрегулюванні (Державна інспекція ядерного регулювання України).
– Я пам’ятаю, як 2000 року урочисто закривали Третій енергоблок Чорнобильської атомної станції, – згадує вона. — Він уже був зупинений, бо там були непереборні течі. Просто треба було, щоб Кучма на камери повернув рубильник, стрілочка впала, і ми офіційно вивели ЧАЕС з експлуатації.
Закриття ЧАЕС не було лише бажанням України, а міжнародним зобов’язанням. Україна підписала відповідний меморандум, згідно з яким, в обмін на виведення ЧАЕС з експлуатації у певні терміни, нам надали фінансування на створення нового безпечного саркофага над четвертим енергоблоком. Його будівництво здійснювалося коштом міжнародних донорів.
Закриття блоків Чорнобильської станції було необхідним ще й через їхній поганий технічний стан навіть у 2000 році, зазначає Ольга Кошарна.
– Зараз про їхній запуск взагалі йти не може, – впевнена експерт. – Я вже не кажу, що їм необхідне специфічне паливо, якого вже на ринку немає. Реактори ЧАЕС були суто радянським ноу-хау і мали конструктивні недоліки на момент її спорудження. Ці реактори виробляла Росія, вони експлуатувалися лише у Росії, Україні та Литві. У Литві таку АЕС перед вступом країни до ЄС закрили. Росія такі станції також закриває. Щобільше, у Чорнобилі давно йдуть процеси розбирання та утилізації всього, що пов’язане із радіаційною небезпекою.
Володимир Омельченко також наголошує, що проблема Києва зі світлом не пов'язана з наявністю чи відсутністю потужних електростанцій у місті:
– Це неправильна теза, оскільки ми працюємо в об’єднаній енергетичній системі. І є електростанція у Києві чи будь-якому іншому місті України, чи ні, це на графіки та тривалість відключення не впливає. Виняток — прифронтові регіони. Але загалом усе залежить лише від лімітів енергоспоживання, виділених на той чи інший регіон.
