Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник поділився цікавим архівним фото дерев'яних коліс, що вже десятиліттями лежать під стіною старовинної господарської будівлі в одному з покинутих сіл зони відчуження.
Ці колеса могли б розповісти багато історій про минуле, про людей, які їх використовували, і про життя, яке вирувало в цих місцях до трагедії.
Ці дерев'яні колеса колись були частиною воза, створеного майстром, який з любов'ю і ретельністю витесував бруски для обода, оббивав їх металом, виготовляв спиці та ступиці. Він поєднував усі деталі таким чином, як це робилося ще за дідів-прадідів. В кожному колесі втілена майстерність і трудолюбство тих, хто творив ці знаряддя для повсякденного життя сільської громади.
Колеса також могли б розповісти про господаря, який використовував їх для свого сільського транспорту. Ймовірно, на цих колесах він наїздив не одну сотню кілометрів, обслуговуючи свою садибу, допомагаючи сусідам та виконуючи сільськогосподарські роботи. Цей транспорт був важливим засобом зв'язку та допомоги серед односельців.
Крім того, ці колеса могли б повідати про сільських коней – гнідих, вороних, рудих чи сірих, які колись були незамінною тягловою силою в селі. Коні та вози були важливою частиною сільського життя, і ці колеса є мовчазними свідками тих часів.
Сьогодні ці колеса тихо доживають свій вік на безмежних просторах зони відчуження, як і багато інших залишків минулого, що стали частиною історії, яка залишилась тільки в пам'яті і на архівних фотографіях. Це місце нагадує нам про втрачені села та їхню культуру, яка залишається під покровом природи.
Фото надано з архіву Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
