Щороку наприкінці вересня настає день, який за тривалістю дорівнює ночі. Це явище називають осіннім рівноденням. Починаючи з осіннього рівнодення, у північній півкулі Землі день потихеньку спадатиме, а ночі ставатимуть все довшими. Так триватиме до 21 грудня – дня зимового сонцестояння. А в південній півкулі все навпаки: починається астрономічна весна, тривалість дня поступово збільшується.
Осіннє рівнодення в Україні зазвичай буває 23 вересня. У високосний рік воно настає раніше – 22 вересня. Дуже рідко це астрономічне явище припадає на 21 або 24 вересня. 21 вересня рівнодення не було вже дуже давно, у XXI столітті воно настане двічі – 2092 року та 2096-го. Останнє рівнодення 24 вересня було 1931 року, а наступне очікується 2303-го.
Здавна люди надавали цьому дню особливого значення, тому в багатьох народів рівнодення пов'язане з різноманітними обрядами та віруваннями. Наші предки вірили, що в день осіннього рівнодення відкриваються небесні ворота, і духи померлих спускаються на землю. Тому проводили поминальні обіди, готували спеціальні страви, а також палили багаття, щоб відлякати злих духів.
Також день осіннього рівнодення був пов'язаний з культом сонця, богів родючості та землеробства. Оскільки осінь – це пора збору врожаю, то багато народів святкували цей день як подяку природі за дари.
Вважалося, що рівнодення – це час для очищення та оновлення. Люди проводили різноманітні ритуали, щоб позбутися негативної енергії. Наприклад, у деяких селах досі зберігся звичай вивішували грона горобини навколо вікон чи над дверима: здавна вірили, що горобина ніколи не пустить до хати людину із темними помислами.
День осіннього рівнодення супроводжується народними прикметами щодо погоди:
- Якщо на рівнодення ясна і тепла погода, осінь буде довгою і сонячною.
- Сильний вітер цього дня віщує холодну зиму.
- Якщо листя берези чи дуба ще не почало жовтіти, зима буде пізньою та м'якою.
- Цього дня вже відлітають журавлі – до суворої зими.
- Туман вранці – до теплої осені та пізньої зими.
Сьогодні день осіннього рівнодення – це не лише астрономічна подія, а й можливість для нас згадати про своє коріння, про тісний зв’язок людини з природою. Цього дня природа ніби замислюється, підсумовуючи літо і готуючись до зими. Місто, як невіддільна частина цього циклу, також відчуває зміни. Воно стало спокійнішим, неначе більш задумливим. Прогулянка вересневим Славутичем – це можливість відчути єдність з природою, усвідомити циклічність життя і насолодитися красою кожної миті.
Нагадаємо, що 21 вересня у всьому світі відзначають День Миру — важливе свято, яке нагадує про необхідність єднання та припинення воєнних конфліктів. Для України цей день має особливий зміст. У час, коли наша країна веде боротьбу за свободу і незалежність проти агресії росії, мир набуває найвищої цінності. Український народ добре розуміє, якою ціною здобувається свобода, і тому наше прагнення до миру таке сильне та глибоке.
