На порозі – зима. Ця пора року в українців здавна була багатою на свята та обряди. В українському народному календарі чіткого розмежування між сезонами не було: обрядовість літнього циклу поступово переходила в осінню, осіння – у зимову.
Отож, зимові свята починалися від Романа (18 листопада) та Введення (релігійне свято Введення у храм Пресвятої Богородиці 21 листопада), коли «вводилося лiто в зиму». Цей день віщував, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. Є такий народний вислів «Від Романа до Йордана...». Він свідчить про тривалий період зимових свят, що закінчується святом Водохреща (6 січня), яке також відоме як Йордан.
Для молоді одним з найвеселіших та найбільш очікуваним було свято Андрія (30 листопада), його ще називали «великими вечорницями». Якщо на буденних вечорницях дівчата пряли, шили та вишивали, то на Андрія можна було від душі повеселитися, або й побешкетувати. Андріївська ніч була оповита містикою, ворожіннями, прикметами.
У давні часи цей день називався «Калита». Саме таку назву мав і обрядовий корж, який випікали з білого борошна. Тісто дівчата місили по черзі: від старшої до молодшої. Корж був солодким, з медом, маком, горіхами, родзинками або сухими вишнями. Посередині він мав дірку, через яку протягували стрічку. Потім калиту високо підвішували посередині хати, і розпочиналося жартівливе змагання. Хлопці, підстрибуючи, намагалися дістати коржа зубами та відкусити шматок.
Дівчата ж цього вечора ворожили на долю – чи вийдуть заміж та хто ж буде судженим. Один із найпростіших способів поворожити: надвечір вийти на вулицю і запитати ім'я першого зустрічного – так зватимуть чоловіка.
Старші люди ввечері на Андрія слухали воду: підходили до криниці або водойми і прислухалися до шуму води. Якщо було тихо, то взимку не чекали сильних хуртовин і холодів, а якщо чувся шум або щось на кшталт стогонів – це до великих морозів і хуртовин. Також вважали, якщо до Андрія не випаде сніг, то вся зима буде теплою і малосніжною.
Ілюстрації:
- Калита в сучасному виконанні
- Ілля Рєпін. Вечорниці
- Микола Пимоненко. Святочні ворожіння
