Чи мріяли ви колись про яскраве тату або новенький пірсинг? Уявляли, як виглядатиме на вас тонкий напис чи вишукане колечко у вусі? А може, бачили в соцмережах неймовірні ескізи від відомих майстрів і думали: «От би й собі зробити щось особливе»?
Сьогодні мистецтво тату й пірсингу набуло шаленої популярності: воно вабить можливістю самовиразитися, увічнити важливі життєві події чи просто додати собі «родзинки».
Але, що цікаво, навіть у часи війни люди не відмовляються від цієї краси. Дехто зізнається: «Якщо завтра мене не стане, то хочу встигнути зробити те, про що давно мріяв». На хвилі патріотичних настроїв майстри все частіше набивають прапори, колоски, військові шеврони й інші символи, які відображають дух та емоції сьогодення. І хоч здавалося б, гроші зараз варто берегти на інші потреби, саме бажання залишити на тілі особливу згадку про важкі часи спонукає багатьох не відкладати похід до тату чи пірсинг-студії.
Наша героїня — Любов Ведернікова тату- та пірсинг-майстриня зі Славутича. Вона розповідає про правила, яких дотримується за будь-яких умов, про терплячих військових, про хвилю патріотичних тату в розпал війни та про власний підхід «не нашкодь». Якщо вам цікаво зазирнути за лаштунки світу тату й пірсингу, зрозуміти, як тут поєднуються творчість, адреналін і жорсткі правила безпеки, — читайте далі. Тут є і запаморочливі історії, і важливі уроки для кожного, хто замислюється про «малюнок на пам’ять».
На фото: Тату та пірсинг майстриня Любов
Від художниці до «людини з машинкою»
«Малювала я з дитинства, але якось не думала, що колись буду майстром із тату. А тут друг постійно повторював: “Чому ти не робиш татухи? Ти ж портрети малюєш, живопис любиш!”» - розповідає Любов.
Ідея працювати з людською шкірою, а не з полотном, спочатку лякала. Адже стерти гумкою, як на папері, не вийде. Та випадково отримана премія на колишній роботі штовхнула її на імпульсивне рішення: «А куплю-но я тату-машинку». І все — зранку прокинулася з відчуттям «Треба!» За кілька днів уже мала обладнання і першого «добровольця».
«Перша моя “жертва” зазнала болю, бо я ще не знала, як поводитися з обладнанням. Якщо він це побачить — хай вибачає!»
Так усе й почалося. Спочатку вона працювала в місцевій студії, а згодом — удома. Зізнається: вдома їй і спокійніше, й затишніше, а клієнтам — комфортніше.
На фото: Тату та пірсинг майстриня Любов
Патріотичний бум і колоски на шкірі
З початком повномасштабного вторгнення майстриня боялася, що людям стане не до татуювань. Але вже за кілька тижнів емоції трохи вщухли, і до неї вишикувалася черга охочих набити патріотичні символи.
«Перше, що я зробила під час війни, — це легендарного “Привида Києва”. А потім пішло-поїхало: колосочки, прапорці, елементи вишиванок. Я навіть не підраховувала, скільки їх загалом. Намагаюся кожен ескіз трохи змінювати, щоб не “штампувати”.»
На фото: робота Любові
Пізніше люди почали приходити із фразами на кшталт: «Уже почалася повномасштабна війна, я можу загинути будь-якої миті, тож саме час робити тату — бо можу не встигнути».
За словами Любові, відбулося певне переосмислення життя: «Якщо я це давно хотів — чому відкладати далі?» Тож нові клієнти, часто вперше, робили собі мріяні татуювання з українською символікою.
Сама майстриня не поспішає прикрашати себе національними символами, адже вважає, що патріотизм передусім у серці. Але для тих, хто хоче увічнити події чи підтримати бойовий дух, її двері завжди відчинені.
На фото: робота Любові
Військові замовлення і дивовижне терпіння
Серед клієнтів чимало військових. Найчастіше це кремезні хлопці, які хочуть руни, козаків чи інші «воїнські» зображення.
«Вони наймовчазніші та найвитриваліші. Запитуєш: “Може, перерву?” — а чуєш у відповідь: “Ні, все гаразд”. Терплять мовчки, мов скелі. Щиро дивуюся їхній витримці.»
На фото: робота Любові
Про біль, нерви і трохи психотерапії
Іноді люди приходять у стані душевної «розбитості». Для декого тату — це спосіб пропрацювати біль. Мовляв, хочеться фізичних відчуттів, адреналіну, який хоч трохи «заб’є» душевні страждання.
«Пам’ятаю дівчину, яка попросила: “Зробіть мені боляче, бо в мене щойно розвалилися стосунки, і я хочу це пережити”. Після тату вона немов видихнула: такий собі терапевтичний ефект через фізичний біль.»
На фото: робота Любові
Перманентний макіяж: чому «сині брови» — це минуле
Любов певний час займалася татуажем брів і губ, але залишила цю сферу. Причина — надто велика відповідальність: обличчя є обличчя, не кожен колір і форма пасують людині.
«Якщо я бачу, що дівчина білявка, а вона хоче чорнючі “брівки-пиявки”, у мене внутрішній спротив. Та й із відтінками все інакше, ніж у татуюванні на шкірі тіла, — має виглядати максимально природно. Часто доводилося сперечатися і пояснювати. Урешті вирішила відмовитися від перманенту.»
Вона радить не боятися видаляти старий синій татуаж лазером, а вже потім, якщо хочеться, робити щось акуратніше. Колись фарбу набивали надто глибоко, і вона «синіла» назавжди.
На фото: робота Любові
Чому не варто проколювати вушка малюкам?
Любов наголошує: пірсинг — це втручання в організм, тож до нього слід ставитися серйозно. Особливо коли йдеться про дітей. Вона б хотіла, щоб батьки не поспішали проколювати вушка однорічним донькам, адже і безпека, і естетика тут дуже важливі.
- Здоров’я дитини. Пірсинг порушує цілісність шкіри, імунна система може зреагувати непередбачувано. У маленької дитини організм ще розвивається, тому ризик інфекцій та ускладнень вищий.
- Зміна форми вуха. Вушка ростуть разом із дитиною. Якщо проколоти їх у рік, то вже за кілька років прокол зміститься, бо вухо розтягнеться або зміниться. У підсумку дірка може бути зовсім не там, де хотілося, і доведеться перепроколювати.
- Свідомий вибір. Малюк не може вирішити сам, чи справді хоче сережки. Багато дітей виростають і кажуть: «А навіщо мені це?». Краще дочекатися, поки дитина сама попросить і зрозуміє, що відбувається.
- Пістолет — не «пушка добра». Часто у салонах або навіть перукарнях радять проколювати пістолетом, мовляв, це швидко і безболісно. Насправді пістолет продавлює тканини, а не проколює їх акуратно, що може спричинити сильніший біль і ускладнене загоювання. До того ж не завжди дотримуються належної стерильності.
«Я дуже прошу батьків не квапитися. Якщо донька чи син потім усвідомлено захочуть сережки — хай приходять. Тоді все гарно проколемо голкою і дбайливо доглянемо.»
На фото: Тату та пірсинг майстриня Любов
Історія про нічну кровотечу: «Перше правило — не нашкодь»
У самої Любові траплялися випадки, коли доводилося вночі рятувати клієнтку від кровотечі через проколотий носик. Причиною стала невідповідна прикраса. Відтоді майстриня завжди нагадує: якщо майстер відмовляється робити щось конкретне, значить, для цього є вагомі причини.
«Якось дівчина прийшла на сеанс з пірсингу зі своїм хлопцем і наполягала: “Хочу колечко в ніздрю саме сьогодні”. А всі майстри знають: для свіжого проколу краще ставити “гвоздик”, бо кільце зсувається і може зачепити судину. Я зазвичай відмовляю, коли чую про “кільце одразу”, але цього разу піддалася на вмовляння.»
Після проколу з кільцем дівчина спершу почувалася добре, але ближче до опівночі почалася сильна кровотеча. У приймальному відділенні лікарні їй тимчасово зупинили кров, однак коли вона з хлопцем повернулася додому, кровотеча відновилася з новою силою. Дівчині ставало дедалі гірше, тож близько четвертої ранку вони приїхали до майстрині.
«Маленька дірочка, а кров — фонтаном. Спершу я зняла кільце, — згадує Любов. — Потім довелося тампонувати й зупиняти кров. Усе тривало кілька хвилин, але здавалося вічністю.»
Зрештою, кровотечу вдалося зупинити, і все обійшлося без серйозних наслідків. «Урок для мене — ніколи не погоджуватися на те, що від початку здається поганою ідеєю», — підсумовує майстриня.
На фото: Тату та пірсинг майстриня Любов
«Я не роблю тату на обличчі й не граюся у “Вгадай, що ти хочеш”»
Майстриня дотримується кількох власних табу:
- Тату на обличчі. «Лице — не місце для малюнків, і я не хочу брати на себе таку відповідальність», — каже вона.
- Клієнти без ідей. Якщо людина приходить із проханням «Придумайте щось, я сама не знаю, чого хочу», Любов просить хоча б натяк чи референс. Інакше це перетворюється на лотерею «Вгадай, що мені сподобається».
На фото: робота Любові
Ціна питання
Татуювання не міряють ані в сантиметрах, ані в кілограмах. Вартість залежить від часу, складності ескізу, деталізації. Є й мінімальна ціна — за найменший малюнок чи крапку.
«У мене все починається від тисячі гривень. А далі — залежно від ескізу та тривалості роботи. Якщо пів дня сидимо над деталізацією — це зовсім інший рівень оплати, ніж годинна “дрібничка”.»
Великі проєкти, на кшталт «рукава», спини чи ноги, зазвичай роблять у кілька сеансів, і ціна визначається індивідуально.
На фото: робота Любові
Сьогодні тату — це вже не романтика «порваної гітари у дворі», а цілком професійна справа. І в майстра, до якого ви йдете, мають бути не лише чисті голки та стерильні поверхні, а й чіткі моральні принципи. Любов — яскравий приклад того, що мистецтво на тілі може бути безпечним, коли є повага до клієнта і розуміння наслідків.
«Хочеш бути сміливим — будь, але роби це з головою.»
На фото: робота Любові
Стає зрозуміло, що тату — це не просто візерунок, а ще й історія про сміливість, мистецтво, відповідальність і маленькі перемоги над собою.
«Знаєш, якщо дуже хочеться тату, а життя зараз таке непевне — чого відкладати? Ніхто не знає, скільки в нас часу на всі ці мрії.»
На фото: робота Любові
Зрештою, кожен вирішує сам, скільки малюнків носити на шкірі й навіщо. Головне, щоб це був зважений вибір, а не дитячий експромт із підручними засобами.
«Усе має бути і красиво, і безпечно. Наше тіло — не папір, де можна стерти помилку гумкою. Якщо бачу, що щось не піде на користь, — краще відмовлю.»
Тож перш ніж зважитися на колоски на ребрах чи кільце в носі, подумайте, чи готові ви підійти до цього відповідально. Інакше може статися, як у тій нічній історії з «фонтаном» крові та безсонними очима майстрині. Сподіваємося, що цей матеріал убереже вас від необачних рішень і допоможе обрати шлях до красивого й безпечного самовираження.
На фото: робота Любові
Як не нашкодити собі: коротке резюме
- Обирайте досвідченого майстра. Перевірте відгуки, портфоліо, умови стерилізації інструментів.
- Формуйте чітку ідею. «Я не знаю, що хочу» — це ризик отримати те, що не сподобається.
- Не просіть у майстра встановлювати власну прикрасу чи ту, яка не підходить за формою. Спочатку прокол має загоїтися: лише після цього можна безпечно замінити прикрасу на ту, що вам подобається. Завжди дослухайтеся рекомендацій майстра.
- Не поспішайте з дітьми. Пірсинг у малюків може призвести до ускладнень, бо організм ще росте.
- Дотримуйтеся рекомендацій із догляду. Це запорука швидкого загоєння та відсутності інфекцій.
- Співпрацюйте з майстром. Якщо він відмовляє у певному дизайні чи процедурі, варто прислухатися до порад.
Найважливіше — пам’ятайте про своє здоров’я і будьте свідомими в бажанні «зробити боляче за гроші». Тоді результат справді тішитиме, а не перетвориться на ризик чи розчарування.
На фото: робота Любові
