Завантаження ...
knukim.edu.ua
Новобудови Києва

Росіяни вдарили по ЧАЕС: чи є ризик ядерної катастрофи? Інтерв’ю з Олександром Купним

Росіяни вдарили по ЧАЕС: чи є ризик ядерної катастрофи? Інтерв’ю з Олександром Купним фото

 14 лютого російський ударний безпілотник атакував Чорнобильську АЕС, завдавши удару по конструкції «Укриття», яка накриває зруйнований 4-й енергоблок. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

Попри суттєві пошкодження, пожежу вдалося ліквідувати, а рівень радіації залишився в нормі. Щоб з’ясувати більше інформації про можливі наслідки атаки, «Славутич інфо» звернувся за коментарем до Олександра Купного — колишнього дозиметриста ЧАЕС, який працював на об'єкті понад 20 років.

Хто такий Олександр Купний?

Олександр Купний — експерт з радіаційної безпеки, колишній дозиметрист ЧАЕС, який понад 20 років працював на об’єкті «Укриття». Він неодноразово заходив у зруйнований реакторний зал 4-го блоку, документуючи наслідки аварії 1986 року. Нині живе у Славутичі та веде YouTube-канал «Кофе со вкусом Чернобыля», де ділиться знаннями про зону відчуження та ядерну енергетику.

На фото: Олександр Купний

«Арка не розрахована на такі удари»

– Олександре, розкажіть простими словами про конструкцію «Укриття», в яке влучив російський дрон. Чи могло воно витримати такий удар?

- «Арка», яку ще називають «Новий безпечний конфайнмент» (НБК), має двошарову конструкцію. Між внутрішнім та зовнішнім шарами передбачено створення надлишкового тиску. Він потрібен для запобігання виходу радіоактивного пилу у навколишнє середовище. Утім, коли проєктували «Арку», насамперед ураховували захист від впливу довкілля та стримування радіаційних матеріалів усередині. Прямий удар дрона або літака не був у базових розрахунках. Тобто конструкція не розрахована на подібну атаку.

– Наскільки серйозними можуть бути наслідки атаки? Чи є ризик радіаційного забруднення?

- Пошкоджено цілісність всієї конструкції Арки та її герметичність. Поки з об'єктом «Укриття» нічого не відбувається, ризик радіаційного забруднення мінімальний.

Фото: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

«Це потенційна загроза, але не пряма ядерна небезпека»

– Чи можна вважати, що ця атака свідчить про намагання Росії створити ядерну загрозу?

- Якби хотіли створити справді велику ядерну загрозу, били б, імовірно, по сховищах відпрацьованого ядерного палива (ХОЯТ). Проте навіть так удари по будь-якому ядерному об’єкту — це небезпечний прецедент і потенційна ядерна загроза. Такі дії абсолютно неприпустимі.

Фото: МАГАТЕ

– Якщо пошкоджено об’єкт із радіоактивними матеріалами, наскільки швидко можна оцінити ризики?

- Безпосередньо влучили у північний гараж для обслуговування кранів. Там не зберігаються радіоактивні матеріали. Хоча герметичність «Арки» тепер частково порушена, жодного миттєвого суттєвого витоку радіації не відбулося. Відповідні служби ведуть моніторинг, і якщо всередині «Укриття» не відбувається додаткових аварійних процесів, то ризик мінімальний.

– Чи є у нас зараз достатньо фахівців та обладнання, щоб оперативно реагувати на такі інциденти?

Без поняття.

Фото: ДСНС України

«Демонтаж нестабільних конструкцій відкладається»

– Якими можуть бути довгострокові наслідки?

- Зважаючи на пошкодження, це може вплинути на терміни демонтажу нестабільних конструкцій усередині «Укриття». Ці роботи й так планувалися відкласти до 2027 року, тож тепер імовірно, що графіки посунуться ще більше.

– Чи достатньо, на вашу думку, захищені наші стратегічні ядерні об'єкти? Чи можна було передбачити таку атаку?

- Про ступінь захисту говорити складно, бо ми не знаємо всіх деталей. Але очевидно, що є над чим працювати. 

Фото з телеграм каналу: Андрій Єрмак 

«Міжнародні механізми не працюють під час війни»

– Які міжнародні механізми можуть допомогти убезпечити українські ядерні об’єкти від атак?

- Під час війни таких механізмів немає. Єдиний варіант — закінчення війни.

– Ви працювали в умовах радіаційної небезпеки. Як оцінюєте поточний рівень загрози?

- Мінімальний. 

– Яка ваша головна рекомендація українцям після цієї атаки?

- Глибоко вдихнути, і на видиху… ну, ви самі знаєте, що сказати в бік агресора. Серйозно – не панікувати!

Фото: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

– Які строки відновлення «Укриття», зважаючи на пошкодження?

- Роботи на висоті потребують спеціалістів. На «Арці» працювали іноземні висотники, а зараз їх залучити складно. Тому реальні відновлювальні роботи розпочнуться після війни.

Фото: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

Атака російського дрона на «Укриття» Чорнобильської АЕС, безумовно, викликала тривогу в суспільстві. Утім, за словами Олександра Купного, реального ядерного інциденту не сталося, а радіаційний фон залишився стабільним. Найбільшим викликом вбачаються наслідки для самої конструкції «Арки» та перенесення термінів подальших робіт із демонтажу нестабільних елементів.

Експерт наголошує, що ця атака — ще один сигнал для України та міжнародної спільноти про те, що критична ядерна інфраструктура потребує посиленої охорони. В умовах війни, коли жодні міжнародні угоди не захищають об’єкти від ракетних чи дронових ударів, безпека залежить від успіху ЗСУ, систем ППО та координації з міжнародними партнерами.

Славутичани та українці, давайте дослухаємось до поради Олександра: глибоко вдихнемо, пішлемо агресора у відомому напрямку та будемо ще більше донатити й допомагати ЗСУ.

А якщо хочете більше розібратися, як працює Чорнобильська АЕС і чому її досі називають одним із найнебезпечніших об'єктів у світі, обов’язково подивіться відео Олександра Купного на його YouTube-каналі «Кофе со вкусом Чернобыля». Там без сухої теорії, зате з цікавими фактами та унікальними кадрами.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
мрия