Березень у Славутичі — це не тільки про перші підсніжники й калюжі. Це ще й про котів. Вони виходять зі своїх затишних схованок під гаражами, з-за труб і кущів, неспішно прогулюються вулицями, гріються на сонці, мружаться і — цілком серйозно — позують. Не всім людям так пасує камера, як цим вусатим.
Ми зробили невеличку фотопрогулянку, щоб побачити, як живуть славутицькі безпритульні коти — ті, кого хтось колись не забрав додому, але хто досі не втратив інтересу до життя. У когось — серйозна морда, у когось — розпатлана шерсть, хтось вдає, що йому на все байдуже, а хтось навпаки — біжить до людей, ніби давно знайомий.
Це не просто милі кадри. Це нагадування: поруч із нами живуть істоти, які вміють дружити, чекати й довіряти. І їм потрібна хоч якась підтримка. Трохи їжі, тепле слово або хоча б мисочка води.
Ми не змогли пройти повз і, звісно, не залишили моделей без гонорару — смаколики після зйомки отримали всі.
Славутичани, можливо, серед цих котів — ваш майбутній улюбленець. Той, кого ви не шукали, але він уже чекає. І поки ви думаєте, забирати чи ні, просто підгодуйте. Вони не просять багато, але завжди запам’ятовують добро.
