26 квітня 1986 року о 00:23 сталася найстрашніша техногенна катастрофа в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС.
Разом із громадою міста Славутич та міським головою Юрієм Фомічевим запалили свічки пам’яті на честь ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
У ті години й дні 39 років тому прості українці — тисячі людей різних професій — стали на захист усього живого. Вони закривали собою людство від невидимого ворога — радіації, ціною власного здоров’я й життя.
Світло свічок у центрі Славутича стало не просто знаком вшанування. Його м’яке мерехтіння нагадувало про силу духу і самопожертву героїв: кожен вогник — це голос тих, хто більше не може говорити, але чия відвага живе в наших серцях і продовжує зберігати історію.
Чорнобильська трагедія й досі залишається болючим нагадуванням про крихкість безпеки світу. Ми досі не осягнули повного масштабу тієї катастрофи, яка стала наслідком злочинної безвідповідальності радянського режиму.
Україна, як і 39 років тому, знову стоїть на захисті життя — свого і всього людства. І відвернути ядерну загрозу можливо лише завдяки єдності й рішучості цивілізованого світу, який засвоїв гіркий урок Чорнобиля.
