
30 квітня у Славутичі відзначили 75-річчя людини, яку без перебільшення знає кожен містянин — Володимира Петровича Удовиченка, Почесного громадянина Славутича, професора, академіка, депутата Київської обласної ради та першого мера міста.
Протягом 25 років він був у керма «корабля» Славутича — вів місто через економічні шторми, політичні зміни, зупинку ЧАЕС та народження незалежної України. Його постійною опорою залишалася віра в майбутнє, витримка, підтримка громади й відданість людям. Саме так про нього згадують — «і це все про нього».
Ювіляра привітали близькі колеги, друзі, представники культури, молоді та громади: Юрій Єгоренко, Лідія Леонець, Тамара Нездемовська, Олександр Демидов, Віктор Шевченко, Олександр Забірченко, Анатолій Забобонов, Володимир Крупський, Ніна Сердюк, Анастасія Тукмачева та інші. Програму зустрічі вела Людмила Любива, одна з ініціаторок проєкту «Славутич — це ми».
До вітань долучилися працівниці відділу культури — Ніна Баришевська, Лариса Маслій, Наталія Портна, молодіжне телебачення у складі Марини Катамай та Надії Сарани, а також молодь міста на чолі з Уляною Єрастовою.
Музичні привітання лунали у виконанні Ольги Фещук та представників Дитячої школи мистецтв.
Особливий подарунок ювіляру підготувала команда «Команда молодості нашої» — футболку з написом «Славутич — місто моєї долі». У виступах гостей неодноразово звучали слова про людяність, відкритість до нового, турботу про місто й здатність бути модератором важливих ідей.
Усю свою життєву дорогу Володимир Петрович пройшов поруч із дружиною Вірою — надійною опорою і натхненням. А тепер — і з надією в буквальному сенсі слова: невістка Надія стала частиною великої родини. І, звісно, любов — до міста, до справи, до людей. Ця любов, як засвідчила атмосфера ювілею, — взаємна.