У Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику нагадали, що мідянка звичайна — це не гадюка. Вона не становить загрози для людини, хоча її часто знищують через зовнішню схожість з отруйними видами змій.
У Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику нагадали, що мідянка звичайна — це не гадюка. Вона не становить загрози для людини, хоча її часто знищують через зовнішню схожість з отруйними видами змій.
Про це повідомляє Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник у фейсбук.
Мідянка звичайна — представниця родини полозових. Її легко впізнати за мідним відтінком луски, який особливо помітний на сонці. Основне забарвлення коливається від сірого до червоно-коричневого з темними плямами або смужками, що допомагають змії залишатися непоміченою в природному середовищі.
Ця невелика змія живе у сухих і сонячних місцях — на галявинах, луках, узліссях. Як схованки використовує нори гризунів, простір під камінням або корою дерев.
Мідянка активна вдень. Вона не отруйна і полює шляхом удушення на ящірок, дрібних гризунів, пташенят і яйця. Навесні настає період розмноження: самець обвиває самку, після чого вона відкладає від 2 до 15 яєць у захищених, теплих місцях.
Мідянка не становить небезпеки для людини, хоча іноді її вважають отруйною. На відміну від гадюки, у неї відсутній зигзаг на спині, круглі зіниці (у гадюк — вертикальні), гладкі лусочки та велика симетрична луска на голові.
У разі небезпеки мідянка згортається клубком і ховає голову, іноді може шипіти або різко рухатися в бік загрози. Також вона виділяє різко пахучу рідину з прианальних залоз.
Серед природних ворогів мідянки — борсук, тхір, куниця, їжак і хижі птахи. Водночас для виживання виду все більшу загрозу становить втрата природних середовищ через урбанізацію.