На Лебединому озері біля Славутича знову оселились лебеді. Цього року білокрила пара вивела сімох пташенят. Місцеві раділи — птахи, які зникли після трагічної історії 2021 року, повернулись. Але червень приніс нову біду.
У місцевій фейсбук-групі з’явилось повідомлення про покусаних лебедят. Одне зникло, друге знайшли в кущах — поранене, слабке.
Крик про допомогу
19 червня на Лебединому озері знову трапилась біда. У фейсбук-групі Славутича з’явилось тривожне повідомлення: двоє лебедят поранені.
Пост написала Олена Володько — саме вона разом із чоловіком першою знайшла поранене пташеня та надала йому допомогу. Мешканці, які побачили допис, почали шукати варіанти: як діяти, хто може допомогти, хто має досвід порятунку диких птахів.
Волонтерка вирушає в дощ
Допомогти викликалась Зінаїда Матук — досвідчена волонтерка та членкиня Українського товариства охорони птахів. За плечима — понад 40 років роботи з дикими птахами, включно з кільцюванням і реабілітацією. Вона вже не раз допомагала птахам у Славутичі.
На фото Зінаїда Матук
“Я побачила повідомлення — і одразу зібралась. Машини не було. Дощ. Але я дісталась озера. Я була одна. Промокла, носки викручувала прямо біля води. Але знала, що мушу побачити, в якому стані пташенята”, — згадує вона.
Коли Зінаїда приїхала до озера, на неї вже чекала частково хороша новина.
Пташеня під наглядом
Одне з поранених лебедят — те, що першим знайшли у кущах — вже було в надійних руках. Його підібрали автори того самого допису у фейсбуці — Олена Володько із чоловіком, місцеві дачники з Мекшунівки.
Олена, колишня медсестра, самостійно обробила рани, витягла опаришів і організувала тимчасове місце для реабілітації у себе на дачі. Волонтерка Зінаїда підтримує з родиною зв’язок і консультує щодо подальшого догляду.
“Я була в них. Подивилась — стан хороший. Апетит є, пір’я чисте, оброблене. Я їм дуже вдячна”,— каже Зінаїда.
Та на цьому її місія не завершилась. Одне пташеня ще залишалось у небезпеці.
Пошуки другого лебеденяти
Після огляду врятованого пташеняти Зінаїда вирушила шукати другого — того, що, за словами очевидців, сховалося в очереті. Вона обійшла все озеро.
“Я все обійшла — кущі, очерет. Другого пташеняти не знайшла. А перше вже було з опаришами в ранах. Це не укуси — це запущені рани, які гноїлись. У воді вони не заживають, і тому завелись личинки”, — розповідає Зінаїда.
На той момент здавалося, що друге пташеня або глибоко сховалося, або його вже не стало. Але вже наступного дня воно з’явилося на воді — поруч із батьками. Пташеня було слабким, однак ще трималося на плаву.
Зінаїда знову приїхала до озера — тепер, коли побачила пташеня, спробувала його врятувати. Та коли наблизилась, дорослі лебеді стали на захист маляти. Вони поводились агресивно, не підпускали нікого близько.
“Самка накинулась просто в обличчя. Я думала, осліпну. Добре, що була кепка — вона врятувала. Самець — теж налетів. Я сиділа там весь день. Потрібна була ще одна людина — одна тримає увагу батьків, інша ловить маля. Інакше — ніяк”, — пояснює вона.
Зрештою, через кілька днів Зінаїда знову повернулась. Але було вже пізно.
“Я знайшла його мертвим. В ранах були опариші. Ослабло. Вже нічим не можна було допомогти”, — каже волонтерка.
“Це не мати поранила. Вона рятувала”
У коментарях до допису почали з’являтись припущення: можливо, пташенят поранила сама лебедиха. Подібне іноді буває в дикій природі — коли батьки позбавляються слабких, аби врятувати інших.
Але Зінаїда категорично спростовує цю версію:
“Це неправда. Вона намагалась допомогти. У воді рани не заживають — заводяться опариші. Вона бачила, що з дітьми щось не так, і намагалась витягнути личинок. Люди бачили, як вона смикає маля за хвіст — і подумали, що вона його добиває. Але це було інстинктивне лікування.”
Причиною поранень, за словами волонтерки, могли бути металеві уламки з-під старого мосту або хижі тварини. На дні озера досі лишається небезпечна арматура.
Чи повернеться врятоване пташеня
Лебеденя, якого врятувала Олена Володько, поступово одужує. Стан стабільний, апетит добрий, поведінка спокійна. Якщо все буде добре — його планують повернути до родини на озеро.
“Коли відросте хвіст і пір’я — його можна буде випускати. Батьки приймуть. Лебеді не забувають своїх.”
На озері залишаються ще п’ятеро лебедят. Вони, як і раніше, тримаються близько до батьків.
Подяка небайдужим
Редакція “Славутич-Інфо” дякує всім, хто не залишився осторонь. Хто шукав, рятував, підтримував. Тим, хто зробив усе можливе — і навіть більше — заради маленького життя.
Завдяки вам ця історія має продовження.
