Липень у Славутичі став прикладом кругообігу води в природі. Після кількох днів спеки небо повертає воду на землю короткочасними зливами, а потім дарує місту яскраву веселку. Сонячна погода змінюється дощем, але негода не затримується надовго — сонце знову виглядає з-за хмар і ніби гріє душу. Так триває і нині, коли липень ще в розпалі.
Липень у Славутичі став прикладом кругообігу води в природі. Після кількох днів спеки небо повертає воду на землю короткочасними зливами, а потім дарує місту яскраву веселку. Сонячна погода змінюється дощем, але негода не затримується надовго — сонце знову виглядає з-за хмар і ніби гріє душу. Так триває і нині, коли липень ще в розпалі.
Небо ніби не забуває “віджати” хмари, як ганчірку, і розфарбувати обрій кольорами веселки. Природа ніби дає надію: попри нестабільність, у світі залишається місце для краси. А в серці — смуток. Коли ж нарешті настане мирний день? Щоб можна було спокійно відпочивати на дачі, щоб у центрі працював фонтан, а діти влаштовували у ньому водні баталії.
Щоб не лякали містян часті сигнали повітряної тривоги.
Ми схиляємо голови на Алеї Героїв — і дякуємо тим, хто зараз боронить Україну. Нехай усі захисники повернуться живими, з перемогою, до своїх родин.
Ми чекаємо. І щиро дякуємо.
[GALLERY-1493]