У Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику зафіксували унікальний біологічний процес – розвиток метелика, самка якого не має крил. Спостереження за гусеницями виду щиткохвіст античний показали приклад статевого диморфізму у природі.
Про це повідомляє Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник у фейсбук.
Під час чергового польового обстеження фахівці виявили три яскраві пухнасті гусениці на барбарисі. Попри те, що ця рослина не є типовою для живлення цього виду, гусінь активно споживала її листя. Зазвичай вона віддає перевагу чорниці, яблуні, сливі, малині та іншим дикорослим рослинам. У садівництві цей метелик не вважається шкідником і частіше зустрічається саме в лісових масивах.
Розвиток гусені здивував науковців: одна з них не змогла вчасно пройти линьку, а згодом із неї вилупився кокон паразитичної оси – їздця. Личинка паразитувала всередині живої гусениці, поступово вбиваючи її зсередини, й у певний момент перетворилась на лялечку. Цей екземпляр було ізольовано для подальших спостережень.
Друга гусениця утворила кокон і стала зеленою лялечкою, а третя після ще однієї линьки також почала процес заляльковування. Через 10 днів з першого кокона з'явився самець метелика щиткохвіст античний — невеличкий, із коричнево-рижими крилами та білими плямами, доволі яскравий і типовий для свого виду.
Але науковці звернули увагу на ще одне явище — відсутність крил у самки. Це яскравий приклад статевого диморфізму, коли самці та самки одного виду мають кардинально різну будову. Самка цього метелика має масивне опушене черевце, її крила редуковані до невеликих відростків і не виконують функції польоту. Така адаптація пов’язана з тим, що самиця не залишає кормову рослину, а відкладає яйця прямо на кокон — до 200 штук за раз. Відмова від крил — це компроміс заради виживання виду.
У заповіднику зауважили, що подібні спостереження дозволяють краще зрозуміти еволюційні стратегії живих організмів у Чорнобильській зоні. Авторка світлин — Ольга Бєльська.
