Завантаження ...
Новобудови Києва

Кабан у Чорнобильському заповіднику: наслідки африканської чуми та шанси на відновлення

Кабан у Чорнобильському заповіднику: наслідки африканської чуми та шанси на відновлення фото

Популяція дикого кабана в Чорнобильському заповіднику досі перебуває у стані депресії після спалаху африканської чуми свиней (АЧС) у 2014–2015 роках. Уже понад десятиліття цей вид залишається рідкісним на території, що підтверджують обліки за слідами, екскрементами та візуальними спостереженнями.

Про це повідомили у Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику.

Раніше Україна стикалася зі спалахами класичної чуми свиней, але тоді популяції кабана відновлювались швидко завдяки високій екологічній пластичності виду. Випадок із АЧС виявився іншим – захворювання спричинило масову загибель, а заходи депопуляції під час епізоотії лише сприяли поширенню інфекції на сільські господарства. Замість локалізації ситуація вийшла з-під контролю.

Можливі резервуари вірусу

У заповіднику, де відсутні домашні свині, тривале збереження вірусу серед диких кабанів виглядає малоймовірним. Науковці припускають, що збудник може підтримуватись іншими природними резервуарами – зокрема аргасовими кліщами роду Ornithodoros, які здатні зберігати вірус роками.

Глобальна загроза АЧС

Сучасна форма вірусу суттєво відрізняється від африканської – вона еволюціонувала, набула здатності закріплюватися в нових регіонах і спричиняти майже 100% летальність серед неаборигенних видів. Поширення інфекції набуло глобального характеру через недотримання санітарних норм у перші роки появи за межами Африки.

Роль кабана в екосистемі

До появи АЧС кабан був одним із найчисельніших копитних у Чорнобильському заповіднику. Його риюча діяльність впливала на ландшафти та екосистеми – допомагала накопиченню ґрунтового вуглецю, сприяла росту молодої трави, що було важливим для живлення інших тварин, зокрема оленя, сарни та коня Пржевальського.

Перспективи відновлення

Сучасні спостереження у південних частинах заповідника (Корогодське ПНДВ) демонструють наявність молодняка та добрий фізіологічний стан окремих особин. Це дає підстави сподіватися на поступове відновлення популяції. Водночас науковці наголошують: охоронні заходи слід формувати з урахуванням природних циклів чисельності, які для кабана є типовими.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: