Історія про дворик Людмили Семененко дала неочікуваний ефект – місто заговорило про квіти. Славутичани почали надсилати адреси своїх улюблених клумб, тож ми вирушили в нову подорож квітковим маршрутом.
Історія про дворик Людмили Семененко дала неочікуваний ефект – місто заговорило про квіти. Славутичани почали надсилати адреси своїх улюблених клумб, тож ми вирушили в нову подорож квітковим маршрутом.
Кожен із цих дворів має власну історію. Десь квіти довелося садити вдруге після крадіжок, десь їх подарували сусіди, а подекуди клумба стала справжнім витвором мистецтва. Усі ці історії об’єднує одне прагнення людей робити свій простір теплішим і яскравішим, навіть у непрості часи.
На фото: дворик у Київському кварталі
Ризький квартал. Клумба Зої Григорівни, що вчиться переживати втрати
Пані Зоя Григорівна зустріла нас біля вікон, сапаючи землю. "Це для того, щоб бачили, де красти квіти?" – пожартувала вона, коли побачила фотоапарат, і одразу погодилася на знімки. Жарт невипадковий: торік з її клумби зникли кілька троянд і гортензія. "Плакала, – зізналася господиня. – Чоловік сказав: якщо знову ридатиму, заборонить возитися з квітами".
На фото: Зоя Григоріївна
Сліз було рівно стільки, щоб замовити нові саджанці. Разом із чоловіком вони привезли чорнозем, підсипали мульчу, а квіти посадили густіше, аби коріння важче було вирвати. Нова гортензія вже випустила перші бутони, і Зоя Григорівна тихо сподівається, що цього разу вони дочекаються цвітіння. "Я ж знаю, скільки праці тут закопано, а крадії навряд чи", – додала вона, показуючи мішок добрив.
[GALLERY-1525]
На фото: клумба Зої Григорівни у Ризькому кварталі
Талліннський квартал. Сестринський ефект троянд
Сюди ми рушили за порадою тієї ж Людмили Семененко: саме вона кілька років тому принесла перші саджанці троянд для сестри. З того дня квартал змінювався на очах. Під під’їздами тепер цвітуть знайомі нам троянди, з яких усе починалося, а поруч з ними – айстри, лілії, еустоми та гортензії
[GALLERY-1526]
На фото: Клумби у Талліннському кварталі
Поруч можна побачити ще одну зелену оазу: господарі пофарбували дошки та склали з них декоративний парканчик, створивши затишний куточок для сусідів і гостей.
На фото: Клумби у Талліннському кварталі
Загалом у Талліннському кварталі безліч доглянутих клумб. Кожна з них має свій характер і додає особливого настрою цьому дворикові.
[GALLERY-1527]
На фото: Клумби у Талліннському кварталі
Київський квартал. Двір, що вистояв після вандалізму
Майже рік тому ми писали про зруйновану зону відпочинку в цьому кварталі: декоративні елементи поламали, клумбу втоптали, дерев’яного гусака розтрощили. Здавалося, ентузіазм господарів може не витримати другого удару. Та коли ми повернулися, побачили зовсім іншу картину: квітів стало ще більше, а дерев’яний декор відремонтували і доповнили новими елементами, які зробили двір ще живішим та цікавішим
На фото: зона відпочинку у Київському кварталі
Майстер-столяр із будинку не просто відновив загублене, а створив ще більше нових деталей і прикрас. Серед них з’явився й дерев’яний півник, який, здається, несе своє мовчазне послання тим, хто колись намагався зламати цю красу.
На фото: зона відпочинку у Київському кварталі
Іронія спрацювала: відтоді крадіжок не було, а дворик перетворився на витвір мистецтва, де чим довше дивишся, тим більше деталей помічаєш.
[GALLERY-1528]
На фото: зона відпочинку у Київському кварталі
Квіти як спосіб тримати баланс
Кожна клумба, про яку ми пишемо, починалася з однієї людини, лопати й кількох саджанців. Квіти викопували, декор ламали, але після кожного такого випадку господарі садили ще більше рослин і додавали нові елементи. Праця над красою стала для багатьох не просто хобі, а способом тримати внутрішній баланс у непрості часи.
Під останньою публікацією читачі залишили ще з десяток адрес, де під вікнами ростуть неочікувані лілії, клематиси чи авторські фігурки з дерева. Усі історії в один матеріал не вмістити, тож продовження буде – щойно ми зберемо нові світлини й деталі. А якщо у вашому дворі поки немає квітів, можливо, саме час вибрати насіння, яке вам до душі, й дати місту ще одну адресу, де хочеться сповільнити крок.