Ще два десятиліття тому побачити богомола на Поліссі було майже неможливо, проте нині ця комаха стала звичною для лісових країв. Її просування на північ пов’язане зі змінами клімату.
Про це повідомив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Раніше богомол звичайний мешкав переважно у степах України та в Криму, а його північна межа ареалу обмежувалася Лісостепом. Тепер же комаха активно освоює нові території й зустрічається навіть у лісових зонах. Свою назву богомол отримав через характерне складання передніх лап, що нагадує позу молитви. Ці лапи озброєні гострими шипами й дозволяють хижакові стрімко хапати здобич.
Цікаво, що богомоли часто «вмиваються», ретельно чистячи лапками голову та вусики, чим нагадують котів. У спокої вони полюбляють висіти вниз головою, а їхні рухи під час пересування виглядають трохи кумедними.
У світі богомолів поширений канібалізм. Самки нерідко поїдають самців під час або після спарювання, адже білкова їжа потрібна для дозрівання яєць. Конкуренція між самцями також жорстка – переможець у бійці може з’їсти суперника. Самка відкладає до 300 яєць у спеціальну захисну оболонку – оотеку, яка надійно зберігає потомство від негоди та хвороб. Молоді богомоли з’являються навесні, а в серпні після останньої линьки отримують крила. Водночас літають вони неохоче, адже стають легкою здобиччю для птахів.
Фото: Ольга Бєльська
