Славутич звітує Кобзарю

У Славутичі широко відзначили 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. У кожному закладі освіти і культури були відкриті виставки-ілюстрації на відомі вірші Тараса Шевченка. Свої кращі роботи юні майстри Палацу дитячої та юнацької творчості та Дитячої школи мистецтв присвятили творчості народного співця.

У Славутичі широко відзначили 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. У кожному закладі освіти і культури були відкриті виставки-ілюстрації на відомі вірші Тараса Шевченка. Свої кращі роботи юні майстри Палацу дитячої та юнацької творчості та Дитячої школи мистецтв присвятили творчості народного співця. Для мільйонів людей у всьому світі Т. Шевченко «відкрив» Україну з її волелюбним народом. Поезія Шевченка перекладена багатьма мовами світу.

Цьому великому ювілею був присвячений у Славутичі конкурс читців-декламаторів «Слово вічне – слово невмируще». У ньому взяли участь славутицькі школярі віком від 9 до 16 років. Цей захід спрямований на популяризацію творчого доробку фундатора рідного слова, підтримку творчо обдарованої учнівської молоді.
В актовій залі Дитячої школи мистецтв прозвучало понад 30 творів Тараса Шевченка. Серед них такі перлини світової поезії, як «Сон», «Пророк», «Думи мої, думи», «Ой три шляхи широкиї», «Катерина», «Гайдамаки»…
Славутичани мають можливість оглянути музейні експозиції, фото-, книжкові виставки, які відкриті в міському музеї, бібліотечно-інформаційних центрах, де пройшли шевченківські читання.

Цікавою й результативною виявилась пошуково-дослідницька робота «Нащадки Тараса серед нас», яку провела Молодіжна рада «Майбутнє Славутича». Її увагу привернула талановита співачка, вихованка Палацу дитячої та юнацької творчості Ольга Шевченко. Активна молодь зацікавилась родоводом юної славутичанки. Досконало вивчивши генеалогічне дерево, одна з гілок від брата Т. Шевченка Микити привела саме до родини Ольги, дідусь якої Володимир Харитонович – правнук Т. Г. Шевченка. Приємно усвідомлювати, що в молодому місті живуть нащадки Кобзаря – люди духовно багаті, творчі.

9 березня вже зранку біля пам’ятника Т. Г. Шевченку покладалися квіти, звучала музична Шевченкіана. Поезія поета увібрала в себе всю привабливість і силу народної пісні, її чарівну простоту. Линули пісні на вірші «По діброві вітер віє», «Садок вишневий коло хати», «Бандуристе, орле сизий», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода в синє море», «Реве та стогне Дніпр широкий» і багато інших.

Цього дня Кіноконцертний комплекс зустрічав святковим вбранням усіх, хто завітав на ювілейне свято. В обрамленні барвистого вінка – портрет Т. Шевченка, на стінах – українські ткані рушники, картини.
У вітальному слові міський голова доповів Тарасу, що сьогодні маленьке українське місто Славутич перетворилося в європейське місто, де шанують славні духовні традиції і звіряють своє життя й думки з думками Кобзаря.

Головне святкове дійство відбулось на сцені концертної зали Дитячої школи мистецтв. Тут у виконанні вихованців театрального, музичного, вокального, хореографічного, образотворчого відділень оживали шевченківські літературні, поетичні та художні образи.

У зверненні до славутичан міський голова Володимир Удовиченко наголосив:
– Ми зобов’язані прислухатись в цю нелегку годину до Великого Кобзаря, до його звернення через два століття до нас, про пошук головної істини об’єднання – заради і навколо України! Саме навколо Української Державності, заради достойного, добротного, заможного життя українського народу, наших прийдешніх поколінь ми просто зобов’язані порозумітись й об’єднатись!

Людмила ЛЮБИВА