Музей міста Славутича і Чорнобильської АЕС нагадав історію створення наймолодшого міста Радянського Союзу. Славутич став унікальним прикладом архітектурного експерименту, побудованого після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Музей міста Славутича і Чорнобильської АЕС нагадав історію створення наймолодшого міста Радянського Союзу. Славутич став унікальним прикладом архітектурного експерименту, побудованого після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Про це повідомляє Музей міста Славутича і Чорнобильської АЕС у фейсбук.
Після аварії на ЧАЕС у 1986 році перед радянською владою постало завдання створити нове місто для працівників атомної станції. Проєктування Славутича тривало всього два місяці — з вересня по листопад 1986 року. Головним архітектором проєкту став Федір Боровик, а початок будівництва відзначили 15 жовтня того ж року.
Місто розраховували на 22,8 тисячі мешканців з можливістю розширення до 30 тисяч. Над забудовою працювали архітектори з восьми радянських республік, які втілювали власні культурні особливості у кварталах Славутича. Це надало місту неповторного національного колориту.
Назву Славутич місто отримало від давньої назви річки Дніпро. Завдяки швидкості проєктування та увазі до комфорту мешканців, німецька історикиня Анна Вероніка Вендланд назвала Славутич «останньою містобудівною утопією СРСР».
Славутич задумували як «місто-сад»: усі об’єкти інфраструктури розташовані в пішій доступності, а сам простір поєднує риси санаторію та музею під відкритим небом. Тут заклали велодоріжки, телефонізували всі будинки та запровадили кабельне телебачення — друге після Москви. Місто стало символом гармонії між людиною та природою, створеним у час, коли СРСР уже згасав.