У Славутичі в храмі УГКЦ нагадали про значення Навечір'я Богоявлення, яке також називають Хрещенським Святвечором. Це переддень свята Хрещення Господнього і час духовної підготовки до церковного торжества.
У дописі пояснили, чому Різдвяний і Хрещенський святвечори мають схожий порядок богослужіння, а також розповіли про традицію посту, участі у службі та Великого освячення води.
Про це повідомляє "Храм в честь ікони Божої Матері "Неустанна Поміч" УГКЦ у м. Славутич" у фейсбук.
У повідомленні зазначили, що слово "навечір'я" означає переддень церковного торжества. Також пояснили, що Різдво Христове і Богоявлення до кінця IV століття святкували в один день, а згодом подію Різдва Христового виокремили й перенесли на інший день, щоб підкреслити значення народження по плоті Сина Божого та викоренити язичницький звичай поклонятися сонцю як богу.
За церковною традицією віряни цього дня дотримуються посту та беруть участь у богослужіннях. Після Божественної літургії за чином святителя Василія Великого священнослужителі звершують особливий чин Великого освячення води.
У дописі наголосили, що згідно з церковним уставом цей чин звершується як у Хрещенський Святвечір, так і в самий день свята Богоявлення. Освячену воду назвали носієм благодаті Божої та великою святинею, яку грецькою мовою називають агіасма.
Повернувшись із храму, вірні окроплюють святою водою власні оселі та рідних, а також споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб. Згодом родина сідає за стіл до святої вечері, а в ці дні люди навідуються одне до одних, щоб привітати зі святом, зокрема через щедрівки та колядки.
Вірян закликали просити у Спасителя благословення та плекати рідні традиції і звичаї, а також побажали, щоб цього вечора зігрівала любов рідних і близьких людей.
