У Маргарити Іванівни Бедратої славний ювілей!

Привітати її з 80-річчям 22 липня завітали заступник міського голови Олександр Линкевич, директор ДШМ Тетяна Варицька разом з завідуючою вокально-хоровим відділом школи Оленою Фадеєвою, завідуюча відділом ККК Людмила Любива, рідня. 18 років Маргарита Іванівна Бедрата очолювала...

Привітати її з 80-річчям 22 липня завітали заступник міського голови Олександр Линкевич, директор ДШМ Тетяна Варицька разом з завідуючою вокально-хоровим відділом школи Оленою Фадеєвою, завідуюча відділом ККК Людмила Любива, рідня.

18 років Маргарита Іванівна Бедрата очолювала Славутицьку дитячу школу мистецтв. Мрійниця та лірик по натурі вона зробила непересічний внесок у розвиток школи, завжди показувала приклади яскравого творчого втілення своїх задумів в життя, які принесли їй заслужену славу та чимало вагомих нагород . Вона- Почесний громадянин міста Славутича, заслужений працівник культури України. Такі особистості як Маргарита Іванівна залишають прийдешнім поколінням чудові зразки жертовного ставлення до роботи, приклад для наслідування. Цю думку підкреслив у телефонному вітанні ювілярці депутат Київської обласної ради, почесний мер м.Славутича Володимир Удовиченко.
В пам’яті приємні спомини про особливі події, про людей, які творили ці події заради майбутнього.

Народилася Маргарита Іванівна в м.Прилуки на Чернігівщині.Тут вона навчилася любити і цінувати духовні речі. Здобувши музичну освіту, все життя присвятила дітям, розвитку їх творчих здібностей. Довгий час працювала у м.Запоріжжі завучем музичної школи №2 та ліцею, була членом Республікансткого методичного кабінету. Автор чотирьох методичних посібників. Її надруковане видання, що має назву «Терція» розкриває нові підходи до розвитку уміння чути і слухати музику, розвивати музичний слух та музичну пам’ять.

За багаторічну творчу, ініціативну працю Олександр Линкевич вручив Маргариті Іванівні почесну нагороду міського голови, а також пам’ятну медаль «Чарівна сила України». Ювілярка подякувала громаді Славутича, міській владі, відділу культури, всьому колективу школи, усім з ким вона працювала, відчувала і відчуває увагу і підтримку. І в підтвердження своїх щирих почуттів Маргарита Іванівна сіла за фортепіано і в кімнаті полинула «Прелюдія» Ф.Шопена.

На жаль сьогодні підводить здоров’я її і чоловіка, друга Анатолія Миколайовича, з яким вони разом з 1962 року.

Здоров’я Вам і Вашим рідним, шановна Маргарито Іванівно, бадьорості духу, сонячного довголіття, родинного благополуччя, творчої наснаги!

Людмила Любива