23 Вересня 2016
3491
Останнім часом хвороба неодноразово реєструвалася на прилеглих теріторіях нашого міста серед лисиць, вовків, єнотів. Випадки захворювання на сказ серед диких тварин реєструвалися: біля електричної підстанції (Промбаза) – скажений вовк; територія Продбази – безпритульне кошеня; село Неданчичі...
▪ біля електричної підстанції (Промбаза) – скажений вовк;
▪ територія Продбази – безпритульне кошеня;
▪ село Неданчичі – хворий єнот;
▪ с. Ведильці – лисиця;
▪ с. Мньов – вовк.
Враховуючи те, що наше місто розташоване практично в одному лісі з вищезгаданими селами, цього, на мою думку, достатньо для того, щоби власники домашніх тварин, а особливо собак, більше приділяли уваги і часу на дотримання правил утримання та вигулу своїх питомців. Зупинимося далі детальніше про цю хворобу.
Сказ – це гострозаразна, вірусна хвороба людини і тварин із тяжким ураженням центральної нервової системи та майже 100%-ю смертністю. Резервуаром та джерелом розповсюдження вірусу є хворі тварини, найчастіше хижаки – лисиці, вовки, єноти, собаки, коти та гризуни. Вірус сказу передається як при укусі хворою твариною, так і зі слинею, яка потрапляє на пошкоджену шкіру, слизові оболонки (рот, ніс, очі) людини чи тварини. Треба пам’ятати, що слина зараженої сказом тварини містить в собі вірус за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тобто тварина виглядає здоровою, але містить у собі небезпечний вірус! Інкубаційний період (період від зараження до появи перших клінічних проявів) дуже нестабільний, триває від 14-ти днів до 3-х місяців. Клінічно сказ проявляється по-різному. У собак і котів у більшості випадків відмічається буйна форма, рідше – тиха, паралітична.
Буйна форма хвороби триває 6–11 днів і проходить три стадії:
1. Продромальна (передвісники) – характерні безпричинні зміни в поведінці тварини. Собаки стороняться людей, ховаються в темне місце, не відгукуються на клич. Недовіра змінюється незвичайною ласкою, намаганням лизнути господаря, що дуже небезпечно, оскільки слина тварини вже містить вірус. Апетит тварин знижений чи спотворений (поїдає неїстівні предмети). Найчастіше вони проявляють агресію, посилюється реакція на зовнішні подразники (світло, дотики), з’являється задишка, розширюються зіниці ока, на місті укусу з’являється свербіння, акт ковтання затруднений, відмічається блювота і слинотеча.
2. Через 2–3 дні хвороба переходить у другу стадію – стадію збудження. Вона говорить сама за себе: собака хапає й гризе різні предмети, своє тіло, стає дуже агресивною.
3. У третій стадії (продовжується 4–5 днів) з’являються паралічі, собака частіше лежить і помирає в коматозному стані.
Тому будьте пильними: незвична поведінка тварин повинна насторожувати!
У кожному випадку укусу, незалежно від стану здоров’я тварини, яка покусала, потрійно негайно рану промити водою з милом, краї рани обробити розчином йоду і терміново звернутися у найближчу медичну установу.
Тільки своєчасно розпочате щеплення запобігає захворюванню сказом!
Собаки, коти та інші тварини, які нанесли укуси, повинні бути негайно доставлені їх власниками (підприємством, установою, організацією або особами, що займаються відловом бродячих собак і котів) у найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду і карантинування на протязі 10 днів. Щороку доставляти собак, котів у ветеринарну установу для огляду та імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок. Власники тварин, керівники господарств, незалежно від форм власності, ЗОБОВ’ЯЗАНІ неухильно дотримуватись чинних правил з утримання собак, котів, хижих тварин у населених пунктах.
Г. І. ЛИТВИН,
завідувач дільницею
Державної ветеринарної медицини в м. Славутич
(Московський кв-л, 2, тел. 2-29-67)
